Название представителей маревых​

верблюдка, ежовник, кумарчик, лебеда, марь, прутник, рогач, свекла, солянка

Объяснение:

это все представители маревых

Чем больше активных генов, запускающих синтез меланина, имеется в клетке, тем темнее ее окраска. Эти гены локализованы в четырех разных хромосомах. У людей с самой темной кожей имеется восемь аллелей этих генов (поскольку клетки диплоидные); обозначим их буквой A. У человека с самой светлой кожей нет ни одного активного аллеля; обозначим неактивные аллели буквой а. При браке таких двух людей их дети получат четыре активных аллеля от одного из родителей и их окраска будет промежуточной между окраской родителей (как при смешивании воды и окрашенной жидкости). Генотип этих людей будет A1a1A2а2A3а3A4а4. А что будет при браке людей, имеющих такие генотипы (гетерозиготные по всем четырем генам)? Каждый из них может иметь гаметы, содержащие все четыре доминантных аллеля, три доминантных и один рецессивный и т.д. С теории вероятности можно доказать, что с наибольшей вероятностью (равной 3/8) будут возникать гаметы, имеющие два доминантных и два рецессивных аллеля; с вероятностью 1/4 будут возникать гаметы, содержащие один доминантный аллель (или один рецессивный аллель); наконец, с наименьшей вероятностью - 1/16 будут возникать гаметы, содержащие все четыре доминантные аллеля (или все четыре рецессивные аллеля). Дальше легко посчитать вероятность возникновения разных зигот.
Из этих результатов следует, что у людей с генотипом A1а1A2а2A3а3A4а4 чаще всего будут рождаться дети с тем же цветом кожи, который имеют они сами. Но изредка у них могут рождаться гораздо более светлые или гораздо более темные дети. Так и происходит на самом деле.

Объяснение:Більшу частину земної кулі (2/3) займають та моря. Водойми є на континентах, островах і мають свої риси та особливості.

Одним із факторів, що визначають життя в океані є тиск. З глибиною гається зростання атмосферного тиску (1100 атм. на глибині 11000 м). Океан, як відомо заселений і на дні. Отже, на глибинах дна Світового океану живі організми мають приблизно такий же внутрішній тиск. Відомі численні приклади еврибіонтних видів за відношенням до тиску. Так, морські їжаки можуть існувати до глибини 4900 м, молюски від 35 до 4400 м.

Важливим фактором розподілу живих організмів є температура. Для температурного режиму Світового океану характерна зональність. Різні райони океану відрізняються не лише середньорічними температурами, але й амплітудами. Ця амплітуда невелика в тропічних і приполярних водах, де складає 2ºС, у водах помірних широт вона значно більша і складає 6…10ºС. Тому в тропічних і полярних водах присутні стенотермні організми. Евритермні види поширені від тропічних до приполярних вод. Особливо значна кількість їх у водах помірного поясу.

Температура води знижується з глибиною. Глибше 3000 м температура залишається майже незмінною (1,5…1, 8ºС), але може знижуватись і до 0ºС або й дещо нижче.

В окремих районах гається підняття холодних вод на поверхню. Це явище називають апвелінг. В більш холодній воді краще розчиняється кисень і тому зростає кількість дрібних морських організмів, які є кормом для риби. В областях апвелінгу розташовані основні райони по вилову риби.

Важливе значення для морських організмів має солоність води. Середня солоність вод Світового океану становить 35‰. Найбільші коливання солоност гаються у верхньому шарі води від 30‰ в приполярних до 37,9‰ в тропічних широтах.

сподіваюсь правильно