Экосисте́ма, или экологи́ческая систе́ма (от др.-греч. οἶκος — жилище, местопребывание и σύστημα — система), — биологическая система (биогеоценоз), состоящая из сообщества живых организмов (биоценоз), среды их обитания (биотоп), системы связей, осуществляющей обмен веществ и энергии между ними. Одно из основных понятий экологии.
Объяснение:
Пример экосистемы — пруд с обитающими в нём растениями, рыбами, беспозвоночными животными, микроорганизмами, составляющими живой компонент системы, биоценоз. Для пруда как экосистемы характерны донные отложения определённого состава, химический состав (ионный состав, концентрация растворённых газов) и физические параметры (прозрачность воды, сезонный ход температуры), а также определённые показатели биологической продуктивности, трофический статус водоёма и специфические условия данного водоёма.
3) сосна обыкновенная – тля – божья коровка – пауки – насекомоядные птицы – орел.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Як живляться хоботні тварини?
ответ: Хоботні (Proboscidea) — ряд з надряду Афротерійних, представники якого мають особливу морфологічну відмінність — хобот. У сучасній фауні хоботні представлені родиною Слонові, до якої відносять сучасних слонів і вимерлих декілька тисяч років тому мамонтів.
Найважливішим органом слона є хобот — продовження носа, який відрізняється рухливістю, чутливістю, має пальцеподібний відросток на кінці. Він служить одночасно органом нюху, дотику і хапання. Хобот складається з кільчастих і поздовжніх м’язів, розподілених, за Кюв’є, на 40 тисяч окремих пучків, які дозволяють йому не тільки всіляко згинатися, а й витягуватися і скорочуватися. У роті він замінює відсутню верхню губу, а для самої тварини він такий важливий, що життя слона без нього було б неможливе. Будова тіла не дозволяє слонові опускати голову до землі, і тому тварині було б важко живитися, якби цей дивний орган не служив йому відразу як губа, палець, кисть руки і вся рука. Цей хобот прикріплюється до лобових, верхньощелепних, носових і міжщелепних кісток плоскої лицьової поверхні черепа; зверху він заокруглений, знизу сплюснутий і поступово звужується від кореня до кінця.
Объяснение:
В поисках пищи и воды африканский слон проходить до 500 км, в среднем за день покрывает расстояние около 12 км. В протяжённость сезонных миграций африканских слонов достигала 300 км. Практически все миграции слонов следовали общей схеме: в начале сезона дождей — от постоянных водоёмов, в сухой сезон — обратно. Внесезонные, более короткие миграции совершались между источниками воды и пищи. Животные придерживались привычных маршрутов, оставляя после себя хорошо заметные вытоптанные тропы. В настоящее время миграции африканских слонов ограничены из-за возросшей человеческой активности, а также сосредоточения основного поголовья слонов на охраняемых территориях.