Экосистема - это. Производители - это. Потребители - Это. Разрушители - это.

Экосистема — это функциональное единство живых организмов и среды их обитания. Основные характерные особенности экосистемы — ее безразмерность и безранговость. Замещение одних биоценозов другими в течение длительного периода времени называется сукцессией.

Производители – это физические или юридические лица, деятельность которых направлена на создание экономического продукта. Современные производители могут заниматься как материальным производством, так и производством продукта нематериальной сферы – услуг.

Потреби́тель — человек, имеющий намерения заказать или приобрести, либо заказывающий, приобретающий или использующий товары исключительно для личных, общественных, семейных, домашних и иных нужд, не связанных с осуществлением предпринимательской деятельности.

Разрушители или редуценты – организмы, которые используют в пищу останки живых существ и разлагают их до минеральных веществ. Тем самым редуценты замыкают пищевую цепь, возвращая в природу неорганические вещества. Примером разрушителей являются грибы и бактерии.

1. Вода - это неорганическое вещество. 
Функция : теплоёмкая или по другому теплопроводная. Свойства поддерживают тепловое равновесие в организме. Вода это то что даёт нам кислород и водород. С воды вещества перемещаются в организме.
2. Минеральные вещества - это неорганическое вещество.
Функция : больше всего представлены солями. Они имеют такое важное свойство в организме как раздражимость. В тканях многоклеточных животных кальций входит в состав межклеточного сцепления между собой и расположение в тканях.

забарвлення квіток, листків і стебел рослин, яке визначається наявністю в них ряду пігментів (хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінів та антоціанів). Найпоширеніше у вищих рослин зелене забарвлення, зумовлене хлорофілом, що за його участю відбувається фотосинтез. Зеленими звичайно бувають листки, стебла. Різноманітне жовте, оранжеве, червоне забарвлення квіток та плодів зумовлене каротиноїдами; фіолетове, синє - антоціанами; сніжно-біле забарвлення віночка квіток багатьох рослин - наявністю серед безбарвних клітин заповнених повітрям міжклітинників. 3. р. може змінюватись залежно від освітлення, т-ри, реакції грунту, вмісту в ньому тих чи ін. елементів тощо. Так, зелені частини рослин при слабкому освітленні стають блідішими, а в темряві й зовсім втрачають зелений колір (див. Етіоляція); знижені і-ри сприяють утворенню антоціанів, тому листки дерев восени набувають коричневого, червоного та фіолетового кольорів різноманітних відтінків. Збагачення антоціанами інод гається при порушенні мінерального живлення рослин. Яскраве забарвлення квіток і плодів сприяє приваблюванню комах, що запилюють квітки, а також птахів, що розповсюджують плоди та насіння. У суцвіттях часто зустрічається контрастне забарвлення - крайові квітки забарвлені в один колір, а середні - в інший; це робить суцвіття ще помітнішими для комах. Листки деяких вищих рослин бувають повністю або частково забарвлені в червоний, фіолетовий, сріблясто-сірий та ін. кольори (бегонія, колеус). Це пояснюється тим, що зелений колір наявного в листках хлорофілу маскується антоціанами. Маскування зеленого кольору різними додатковими пігментами особливо часто гається у водоростей. Забарвлення грибів зумовлюють пігменти рибофлавін, хризогенін та ін. Деякі рослини (переважно сапрофіти і паразити) безбарвні (напр., бактерії, гіфи грибів).