Составьте пищевую цепь из предложенных экосистем, укажите, кто из них будет продуцент, консумент 1 порядка, 2 порядка, редуцент.

Продуцент растение, бактерии-хематрофы

Консумент 1 порядка травоядное животное

Консумент 2 порядка хищник

Редуцент организмы (бактерии и грибы), разрушающие отмершие останки живых существ, превращая их в неорганические и простейшие органические соединения.

Объяснение:

Вишня обыкновенная - - > домовый воробей-->виргинский филин-->бактерии сапротрофы

Проблемы философии медицины занимают сегодня в отечественной философской науке особое место. Процесс смены парадигм в медицинской сфере пока не завершен. Для медицины все еще не наступил звездный час признания ее некой завершенной, цельной наукой (наряду с физикой, химией, биологией и т.д.). Смене научной парадигмы, как правило, предшествует период, когда появляются такие научные результаты, которые невозможно вписать в существующую систему убеждений. В этом случае ученые обращаются «за к философии. Так, всеобщее научное признание того, что элементарные частицы участвуют во всех видах взаимодействия, побудило ученых-медиков сосредоточить свое внимание на генах и молекулах, так как многие проблемы диагностики и лечения могут решаться только на молекулярном уровне, в оборудованных по последнему слову техники клиниках. Академик РАН и РАМН А.Н. Пальцев считает, что без молекулярной медицины в XXI веке не может быть эффективного врачевания. А для этого необходим тесный союз медицины с фундаментальными науками и философией.
Философия медицины как особо специфическая форма осмысления врачевания созданию и обогащению поистине бесценной сокровищницы общезначимых идей. Она призвана выполнять такие наиважнейшие социальные и интеллектуальные функции в практическом здравоохранении, как мировоззренческая, методологическая, аксиологическая и многие другие. Философия медицины имеет прямое отношение абсолютно ко всем сферам познания феномена человека (его организма, души, воли, совести и т.д.). Что же касается теоретического медицинского знания, то здесь роль философии исключительно важна, прежде всего - в сфере углубленного осмысления целостного восприятия медиками научной картины мира и человека нем. Философия всегда была органично связана с теоретической медициной двумя ключевыми функциями. Первая функция - методологическая. Философия как бы предлагает медицине всеобщий метод научно-теоретического постижения жизни. Вторая функция - аксиологическая. Она связана с внутренней этико-смысловой и социально-нравственной установкой, данной медику как хранителю здоровья.

Загальні відомості[ред. • ред. код]

Гідри належать до ряду антомедузи класу гідроїдні; вони трапляються в більшості не надто забруднених прісноводних ставків, озер та річок у помірних та тропічних широтах. Звичайно гідри досягають розміру кількох міліметрів (від 1 до 20, при повністю витягнутому тілі) завдовжки. З огляду на відносно невеличкий розмір найкращим інструментом для їхнього дослідження є мікроскоп. У біології гідра є одним з класичних піддослідних об'єктів, у першу чергу завдяки її видатній здатності до регенерації.

Тіло гідри схоже на трубку, яка за до просто побудованого базального диска (розширення на аборальному полюсі тіла) кріпиться до субстрату. Базальний диск є липким завдяки роботі одноклітинних залоз, що виділяють клейкий секрет. На протилежному, оральному, полюсі гідр розташований ротовий отвір, оточений кільцем щупалець кількістю від п'яти до дванадцяти. Кожне щупальце, або кніда, несе високоспеціалізовані жалкі́ клітини-кнідоцити, які вражають здобич отруйним паралізуючим секретом; однак мікроскопічна кількість отрути при ураженні людини може в найгіршому випадку призвести до незначного свербіння.

Основним поживним ресурсом гідр є дрібні водні безхребетні, такі як дафнії, циклопи, коловертки, а також найпростіші. Кілька видів гідр розвинули симбіотичні відносини з одноклітинними зеленими водоростями, які живуть у їхніх тканинах. У цьому випадку гідра надає водоростям захисту від хижаків, а водорості постачають гідрі поживні речовини, вироблені у процесі фотосинтезу.Гі́дра (Hydra) — рід радіально-симетричних хижих тварин простої будови, що живуть у прісній воді.