Суспильними тваринами видносятся​

*1) Рак по своему образу жизни -отшельник.

Каждый рак имеет своё укрытие, которое защищает его.

В светлое время суток рак находится в укрытии. Почуяв опасность, он быстро пятится, уходя глубже в нору.

Ночью рак выходит на поиск корма .

2) У речного рака есть хитиновый покров, он является наружным скелетом и к нему прикрепляются мышцы.

3) Головогрудь и брюшко.

4) Во-первых внутри содержатся все органы рака , во-вторых каждый сегмент грудного отдела несёт на себе конечности : ногочелюсти , ходильные ноги , клешни. На головном конце имееются челюсти и усики , усики являются органами чувств.

5) Брюшко, состоящее из 7 члеников, имеет 5 пар двуветвистых небольших конечностей, служащих для плавания. Шестая пара брюшных ног вместе с седьмым брюшным сегментом образует хвостовой плавник.

6) При ходильных ножек рак ползает по дну обычно головой вперёд. Однако при малейшей опасности он делает резкий взмах плавником под себя и быстро уплывает задом наперёд.

7) Рак дышит жабрами. Жабры расположены у основания грудного отдела и передник 4-ёх ходильных ножек. Благодаря движением многочелюстей жаберная полость постоянно омывается водой.

8) У раков половое размножение. В начале осени самец становится более агрессивным и подвижным, нападает на приближающуюся особь даже из норы. Увидев самку, он начинает преследование, и если догоняет, то хватает её за клешни и переворачивает. Самец должен быть крупнее самки, иначе она может вырваться.

9) Постэмбриональное развитие большинства ракообразных происходит с метаморфозом. Как правило, из яйца выходит планктонная личинка — науплиус, эта личинка наиболее характерна для ракообразных.*

Объяснение:

:)

Головні поняття, що стосуються біологічних чинників виробничого середовища та їх класифікацій роз’яснює начальник відділу гігієни праці Управління Держпраці у Рівненській області Микола Логвісь

До бiологiчних чинникiв виробничого середовища належить сукупнiсть бiологiчних об’єктiв, здатних чинити на працiвника шкiдливу дiю, пов’язану з його виробничою дiяльнiстю.

Ураховуючи механiзм i специфiку впливу на працiвникiв, бiологiчнi фактории виробничого середовища подiляють на двi групи:

1) природна група – збудники iнфекцiйних захворювань та iнвазiї людей, тварин, птахiв, природнi вiдходи тварииного свiту, продукти розвитку рослин, зокрема продукти цвiтiння тощо;

2) виробнича або iндустрiальна група, до якої входять: фактори промислово-тваринницьких комплексiв, виробництво засобiв бiологiчного захисту рослин, антибiотикiв, бiлково-вiтамiнних концентратiв, стимуляторiв росту, сироваток, фiзiологiчноактивних пpeпapaтiв, виробництва i переробки сільськогосподарської продукції.

Бiологiчнi агенти здатнi спричиняти три основнi види впливу на органiзм людини: iнфiкування , сенсибiлiзацiю та iнтоксикацiю.

Інфiкування органiзму людини можливе при потрапляннi у нього бактерiй i вiрусiв, грибiв та їх спор . Зазнають ризику зараження збудниками зоонозiв працiвники сiльського господарства, робiтники м ‘ ясокомбiнатiв, птахофабрик, пiдприємств з переробки харчових продуктiв i промислової сировини тварииного i рослинного походження. Окремо видiляють професiйнi хвороби, спричиненi мiкозами. Мiкози найчастiше виникають при порушеннi у працiвникiв обмiнних процесiв, при iмунодепресії, тривалiй дiї антибiотикiв.

Алергенна дiя притаманна органiчним речовинам рослинного i тваринного походження, деяким видам бактерiй i грибiв, продуктам життєдiяльностi клiщiв та iнших комах . Антигеннi комплекси бiологiчних об’єктiв зумовлюютъ розвиток у людини рiзних за перебiгом патогенних процесiв. Найчастiше у людини до них виникає гiперчутливiстъ негайного або уповiльненого типу.

Гiперчутливiсть негайного типу виникає у першi хвилини або години пiсля первинного або повторного контакту при значнiй кiлькостi бiологiчного агенту i перебiгає у виглядi  лихоманки.

Постiйна дiя малих кiлькостей бiологiчного агента викликає гiперчутливiстъ уповiльненої дії. До важких проявiв алергії у працюючих iз бiологiчними об ‘єктами належать в першу чергу алергiйнi альвеолiти, збудниками яких є термофiльнi актиномiцети, гриби, найпростiшi (амеби, iнфузорії тощо), грамнегативнi бактерії, а також протеїни, глiко-, лiпопротеїни, полiсахариди, ферменти рослинного i тварииного походження.

Объяснение: