Какие условия предшествовали для возникновения жизни на земле?

Из теории биогенеза как утверждения о том, что живые организмы могут происходить только от других живых организмов, неизбежно следует единственный логичный вывод: жизнь существовала вечно. Другими словами, если проследить цепочку порождающих друг друга живых организмов в то она должна тянуться бесконечно.

Объяснение:

Если проследить цепочку порождающих друг друга живых организмов в то она должна тянутся бесконечно.

болочка молодых клеток представляет собой очень тонкую кожицу или пленку, едва достигающую 0,001 мм, очень нежную, стекловидную, прозрачную, эластичную и легкопроницаемую для воды и водных растворов. Оболочка — это продукт деятельности протопласта и жизненными функциями не обладает. После отмирания протопласта клетка, несмотря на целость оболочки, будет мертвой. Древесина растущего дерева (в первую очередь ядровая часть) в основном, а срубленная древесина полностью состоят из таких клеток, с отмершим протопластом, т. е. только из клеточных оболочек. В момент образования оболочки клеток древесина состоит из пектиновых соединений, которые, однако, спустя непродолжительное время превращаются в целлюлозу; так, по имеющимся данным, оболочки трахеид сосны в зоне камбия на 85% состоят из целлюлозы и сопровождающих ее гемицеллюлоз. Микрохимическая реакция для обнаружения целлюлозы под микроскопом заключается в синем или фиолетовом окрашивании ее хлорцинкиодом. Клетчатка, или целлюлоза, относится к органическим соединениям (полисахаридам), не содержащим в своем составе азота, родственным крахмалу и сахару; она обладает нейтральной реакцией. Формула целлюлозы следующая: (С6Н10О5), где п — коэффициент полимеризации. Макромолекула целлюлозы имеет нитевидную форму (цепная молекула) и состоит из п остатков глюкозы, соединенных главными валентностями в длинный ряд, в котором каждый из остатков глюкозы повернут относительно соседних остатков на 180° (см. структурную формулу). В состав макромолекул входит от 200 до 3500 остатков глюкозы (п = 200÷3500). Диаметр такой макромолекулы около 5,7 ангстрема, а длина от 1 х 10-5 до 1,8 х 10-4 см.

ответ:Жіноча статева система (лат. Female systemata genitalia) — систем організму жінки, відповідальна за репродуктивну і ендокринну функції (секреція статевих гормонів, що забезпечують нормальне функціонування репродуктивної системи і організму жінки в цілому[1]).

Складається зі статевих органів та статевих ознак: первинних (геніталії, молочні залози) і вторинних (наприклад, тип розподілу жирової тканини, тип оволосіння).

Жіночі статеві органи поділяються на зовнішні та внутрішні, межею між якими є гімен (за його наявності) чи вхід у вагіну. Зовнішні геніталії — вульва (лобковий горб, великі та малі статеві губи, клітор (голівка та каптур), промежина, гімен, вхід у вагіну, отвів сечівника), забезпечують сексуальну насолоду, виділення менструацій та сечі.

Внутрішні геніталії (вагіна, матка та її придатки (фаллопієві труби і яєчники) — відповідають за репродуктивну функцію (коїтус, запліднення, вагітність, пологи).

При народженні у жінок вже є певний[який?] запас яйцеклітин, і після менархе в пубертаті (11 – 15 років) вони витрачаються протягом менструальних циклів[2] дітородного періоду до менопаузи (45 – 55 років) внаслідок зниження секреції прогестерону та естрогену[2][3].

Чолові́к (множина — чоловіки)[1] — це доросла людина чоловічої статі, однієї з двох статей роду людей (людина іншої статі — жінка). Символ чоловіка — ♂, символ Марса. Немовлята чоловічої статі часто асоціюються у західноєвропейських культурах з блакитним кольором, у той час як немовлята жіночої статі, — з рожевим.

Объяснение: