Действие фермента каталазы на пероксид водорода​

Объяснение:1 - Я поместила в первую пробироку кусочек сырого мяса, во вторую кусочек сырого картофеля, в третью кусочек вареного картофеля.  

2 -  Налила 2мл 3%-го раствора Н2О2, в каждую пробирку.  

3 - В первой пробирке началось бурное образование пузырьков.

Во второй пробирке произошло тоже самое.

В третей пробирке, пероксид водорода не расщепился, пузырьки не образовались.

Вывод: В живых клетках содержатся ферменты – вещества белковой природы. Сырой картофель содержит фермент, которые состоят из белков разлагать пероксид (выделяется кислород) . При термической обработке этот фермент теряет активность

пользуйся)

1. В
2. В
3. А- кожица,В- оболочка,С- столбчатая паренхима,D- губчатая паренхима,Е-Устьичная щель.
4.3
5. А легкие В-бронхи
6. Кровь,гемолимфа
7. Клеточное строение корня В-Функция-всасывание воды из почвы в корень
8. Сходство-Оба представителя имеют жабры,нету легких Различие-Рыбы имеют плавательный пузырь,раки имеют хвост и клешни
9. Большое количество альвеол
10. А-свет,температура,вода,плодородие почвы В-Интенсивность фотосинтеза зависит от расстояния источника света
11. А- Умение проводить научные эксперименты
12. А- замкнутая-2,4,5,1 В-не замкнутая-3,6,7,8 В-замкнутая кровяносная система быстрее доставляет кислород и питательные вещества к клеткам а также обеспечивает высокий метаболизм. 

    Бактерії – одноклітинні, колоніальні і багатоклітинні організми прокаріотичної будови.

    Без’ядерний протопласт бактерій  оточений двошаровою фосфоліпідною мембраною – плазмалемою,  зовні якої знаходяться білкові циліндричні вирости – пілі, призначені  для закріплення на субстраті, обміну генетичним матеріалом та ін.  

    Протопласт заповнений цитоплазмою, у центрі якої міститься  кільцева ДНК – нуклеоїд. Також у цитоплазмі бувають присутні  плазміди – дрібні кільцеві або лінійні молекули ДНК. Геном не  містить білків гістонів. Серед інших органел у різних видів бактерій  трапляються рибосоми, тилакоїди (ламели), каротиносоми,  карбоксисоми, аеросоми, фікобілісоми та ін. Деякі бактерії мають  джгутики для переміщення у водному середовищі.

    Зовні від плазмалеми розташовується клітинна стінка, утворена  муреїном або S-протеїнами.

           Залежно від будови клітинних покривів  бактерії поділяють

грампозитивніграмнегативні

  У  грампозитивних бактерій клітинна стінка являє собою однорідний  шар із порами, які роблять її проникною для певних типів молекул.        

  Грамнегативні бактерії мають більш тонку клітинну стінку, зовні від  якої знаходиться додаткова зовнішня периплазматична мембрана.  

    Між плазмалемою, клітинною стінкою і периплазматичною  мембраною, які нещільно прилягають одна до одної, знаходиться периплазматичний простір, заповнений розчином, що включає у себе  транспортні білки і ферменти. У деяких бактерій із зовнішньої  сторони від клітинної стінки може розміщуватися слизова капсула –  аморфний шар, який зберігає зв’язок із клітинною стінкою.

    За формою клітин бактерії бувають: круглими (коки),  паличкоподібними (бацили, клостридії, псевдомонади), звивистими  (вібріони, спірили, спірохети), рідше – зіркоподібними, кубічними, Ϲ чи О-подібними.

           1. За джерелами отримання енергії:

фототрофи – використовують енергію світла; хемотрофи – використовують енергію хімічних зв’язків  органічних і неорганічних сполук;

             2. За донорами електронів водню:

літотрофи – отримують електрони з неорганічних сполук; органотрофи – отримують електрони з органічних сполук;

            3. За джерелами вуглецю:

автотрофи – використовують вуглекислий газ (СО2); гетеротрофи – використовують органічні сполуки;