_ функция - общественное мнение всегда занимает определенную позицию по отношению к любым фактам и событиям в жизни общества

чи не щодня ми на власні очі бачимо, як люди чинять зло, або  ж дізнаємося про це із засобів масової інформації. звичайно, мало хто заперечить, що усі ми грішні і  тому робимо прикрі помилки. але чи  це дає нам вичерпну відповідь на  запитання, чому люди чинять зло?

ми, хоча й недосконалі, визнаємо, що існують моральні межі, яких не слід переступати. людині під силу стримуватись від злих вчинків. більшість з  нас також погодиться, що  є різниця між тим, хто обманює ненавмисно, і  тим, хто безсоромно бреше; між тим, хто завдає комусь шкоди випадково, і  тим, хто коїть сплановане вбивство. як не дивно, більшість жахливих злочинів  — діло рук звичайних людей, котрі живуть серед нас. чому  ж люди чинять зло?

біблія проливає світло на це питання. вона чітко пояснює основні причини, через які люди роблять лихі вчинки, хоча й розуміють, що це неправильно. розгляньмо ці причини.

▪ «через пригноблення мудрий може поводитись безумно» (

інколи люди під тиском гнітючих обставин поводяться так, як ніколи не повелися  б за інших умов. дехто навіть вчиняє злочини, думаючи, що так вирішить проблему або встановить справедливість. у  книжці «тероризм у  містах» сказано: «в багатьох випадках люди до тероризму, бо глибоко розчаровані політичними, соціальними та економічними умовами, які, здається, неможливо змінити».

▪ «корінь усього лихого  — то грошолюбство»

нерідко можна почути таке: «якщо людину не купити за гроші, то її можна купити за великі гроші». це показує, що ради грошей навіть добрі люди готові поступитися своїми принципами і  порушити моральні норми. коли на кону стоять гроші, особа, котра зазвичай приємна і  добра, стає неприязною та підлою. лише подумайте, які злочини люди чинять через любов до грошей: шантаж, здирство, шахрайство, викрадення людей і  вбивство.

▪ «що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе» люди схильні думати, що, коли їх ніхто не бачить, їм усе зійде з  рук. ось чому багато хто перевищує швидкість, списує на екзаменах, краде державні кошти тощо. коли система покарання діє погано і  зникає страх бути спійманим на гарячому, навіть законослухняні люди насмілюються зробити те, чого зазвичай не робили  б. у  газеті «аргументи і  факти» говорилося: «легкість, з  якою злочинці уникають покарання, здається, заохочує звичайних громадян до найбрутальніших злочинів».

▪ «кожен випробовується, коли його захоплює та зваблює власне прагнення. відтак прагнення, ставши здатним родити, породжує гріх»

у всіх нас час від часу з’являються неправильні думки. крім того, щодня нам доводиться протистояти тиску вчинити щось погане. ще в  біблійні часи до християн були звернені такі слова: «вас спіткали ті  ж спокуси, з  якими стикаються й інші люди» . проте кожен у  змозі вирішити: відкинути погану думку чи розвивати її далі. якщо зосередитись на неправильному бажанні, то воно, як написав під божим натхненням яків, «ставши здатним родити», призведе до лихих учинків.

▪ «хто з  мудрими ходить, той мудрим стає, а  хто товаришує з  безумним, той лиха набуде»

ніколи не варто забувати, що люди, з  якими ми спілкуємося, справляють на нас добрий або поганий вплив. багато хто пожинає гіркі плоди, бо піддався тиску або потрапив у  погану компанію. тоді людина може зробити те, чого не збиралася робити. у  біблії слово «безумний» стосується не тих, кому бракує розуму, а  тих, хто нехтує мудрими з  божого слова. тож, коли вибираємо друзів, усім нам, як молодим, так і  старшим, треба керуватися біблійними принципами. хто не робить цього, «той лиха набуде».

ці та інші біблійні вірші коротко пояснюють, чому навіть нормальні люди чинять погані, а  то й моторошні вчинки. звичайно, корисно знати причини лихої поведінки. та чи прийде колись кінець злу? авжеж. боже слово містить обіцянку, що все лихе минеться, і  дає підстави довіряти їй. читайте про це у  наступній статті.

ответ:

произведение создал великий поэт, писатель александр сергеевич пушкин. творчество мастера только начинает раскрываться. автор пронзил поэму сказочным присутствием. основная идея весьма интересна.

главный герой руслан женился на прекрасной дочери князя людмиле. у персонажа есть соперники: рогдай, фарлаф, ратмир. они опечалены тем, что служит поводом для праздника. когда молодая пара направилась в свои покои, произошло нечто: прогремел гром, стало темно. после этого герой понял, что девушка пропала. на поиски отправляются три витязя и руслан.

смелый руслан узнал, что похитителя зовут черномор, он волшебник. рогдай считал, что главный соперник в битве за людмилу – это новоиспеченный муж. он желает убить его, что бы украсть любовь девушки. сражение состоялось близ берегов днепра. лучшим воином оказался наш герой, рогдай принял смерть в реке.

в это время людмила проснулась и осознала, что находится в богатых покоях. три девушки заплели ей косу, надели красивые наряды. княжна же только вспоминает своего возлюбленного. ночью, в гости к похищенной особе, приходит черномор, он испугался ее крика и запутался в собственной бороде (в ней живет вся его сила).

руслан видит поле былой битвы, найдя для себя доспехи, он не смог подобрать достойный меч. там он повстречал голову великана. голова рассказала о том, что с ней произошло, о подлости брата-карлика черномора, который отрубил великану во время сна голову при могущественного меча. из рассказа он понял, что вся сила похитителя в его длинной бороде.

герой вызывает на поединок колдуна, чтобы освободить возлюбленную. битва продолжалась три дня, сражение было великим. руслан смог отрубить бороду злодею. он вернулся во владения черномора, ища людмилу. когда он случайно сорвал с нее шапку-невидимку, обнаружил, что она заколдованная в бесчувственном состоянии. появившись, добрый волшебник финн, сказал, что людмилу нужно отвезти в киев, там она очнется. так герой и сделал.