Какую навеску щелочи, содержащей по массе около 80% NaOH, 8% Na2CO3 и неактивные примеси, нужно взять для анализа при использовании

При титровании с метиловым оранжевым порозовение индикатора происходит только после того, как вся взятая соль будет оттитрована до H2CO3:
Na2CO3 + 2H+ → H2CO3
Массу навески на одно титрование рассчитывают, исходя из условия, что на одно титрование может быть затрачено 18—22 мл кислоты (при объеме бюретки 25 мл).
m(Na2CO3) = 0,08m(навески)
m(NaOH) = 0,08m(навески)
m(Na2CO3) =V1(H2SO4) ∙ Cн(H2SO4) ∙ М(½Na2CO3) = V1(H2SO4) ∙ 0,2 ∙ 53,00
m(NaOH) = V2(H2SO4) ∙ Cн(H2SO4) ∙ М(NaOH) = V2(H2SO4) ∙ 0,2 ∙ 40,00
V1+V2 = V(H2SO4)
V(H2SO4) min. =0,018 л
V(H2SO4) max. =0,022 л

m(навески, min.)=0,018 ∙ 0,2 ∙ (53,00∙0,08 + 40,00∙0,8)/0,88= 0,1483 г
m(навески, max.)=0,022 ∙ 0,2 ∙ (53,00∙0,08 + 40,00∙0,8)/0,88= 0,1812 г

След, для анализа нужно взвесить 0,15−0,18 г щелочи.

ответ:

объяснпервобытные люди селились в местах, защищенных от непогоды. например, в пещерах. вскоре они научились делать шалаши из веток и листьев, а затем и шкурами зверей покрывать их. одежду и покрывала для шалашей древние люди научились шить из этих шкур с костяных иголок.

конечно, сначала никто в поселениях древних людей не расчесывался и не мылся, а шкуры животных, в которые люди заворачивались, никто не стирал. несколько позже люди приучились варить мыло из животного жира и золы и мыться в реках. в древней греции уже будут существовать бани, люди начнут следить за чистотой одежды, до блеска мыть волосы, пользоваться косметикой. но у многих народов планеты привычка не мыться оставалась еще долго, вплоть до средневековья.

шкуры зверей людям доставались на охоте. охотились сначала самым примитивным оружие – камнями, копьями, палицами, а затем изобрели луки, стрелы и метательные пращи для камней. сначала люди выкапывали съедобные корни из земли руками, а затем и деревянные палки-мотыги стали использовать.

потихоньку стали развиваться ремесла, ведь для того, что заточить деревянные стрелы и суметь сделать их быстрыми, как птицы, нужно немало усилий… чтобы создать прочные орудия труда, древние мастера научились делать их из камня, затем из бронзы, а затем и твердое железо тоже выплавлять… теперь лопата для копания картошки стала железной и острой, на точильном камне… а железные наконечники стрел могли отпугнуть от человечьего жилища уже и медведя, и голодного саблезубого тигра, что пришел поживиться человечинкой.

точно так же в какой-то момент женщинам захотелось себя украсить. и тогда древние мастера и мастерицы начали делать сережки, браслетики и бусинки из симпатичных камешков, вырезать на коже животных орнаменты: солнце, луну, звезды, зверей и человечков…ение:

Тепер перейдемо до розгляду поняття "сутність людини". Але для того щоб його розглянути, слід згадати, що таке категорія "сутність" взагалі.

Категорія "сутність" співвідноситься з категорією "явище". Обидві категорії виражають моменти, рівні руху пізнання двох різних, але взаємопов'язаних сторін дійсності. Категорія "явище" відображає зовнішні властивості, процеси, зв'язки предмета, які даються пізнанню безпосередньо у формі живого споглядання. Категорія "сутність" виражає головне, основне, визначальне в предметі, таке, що зумовлено глибинними, необхідними, внутрішніми зв'язками і тенденціями розвитку, і пізнається на рівні теоретичного мислення. Сутність завжди виступає як внутрішній зміст явищ, прихований від безпосереднього сприйняття.

Сутність неоднозначна. Залежно від глибини пізнання вона може бути першого рівня, другого рівня і т. д. Це положення придатне і для аналізу сутності людини. Процес її пізнання починається з явища, тобто з почуттєвого сприймання конкретних індивідів, реальної життєдіяльності людей. Далі пізнається те загальне, спільне, що обумовлює їх існування й розвиток, тобто сутність.

У людині умовно виокремлюють сутність п'яти рівнів. Розглянемо їх. Але перед тим як перейти до характеристики цих рівнів, слід з'ясувати, по-перше, що є спільного між людиною як живою істотою і світом тварин, і, по-друге, визначити те головне, що відрізняє людину від тварини.

не пристосовується до середовища, а перетворює його. Ускладнення взаємозв'язків між суспільством і природою викликало необхідність усвідомлення людиною опосередкування своєї життєдіяльності соціальними умовами життя. З'являється мова як засіб спілкування з іншими людьми.

Залежність життєдіяльності людини від соціальних умов викликала до життя такий феномен, як інтерес (від лат. phainomenon - те, що має значення). Інтерес - це б ставлення людини до необхідних умов її існування і розвитку, що виражається у прагненні створювати і використовувати ці умови. Якщо потреби орієнтують людину на об'єкт її задоволення, то інтерес орієнтує її на ті умови, що забезпечують можливість пошуку об'єкта і визначають б задоволення потреби.

Усвідомлення людьми свого ставлення до природи й соціальних умов життя крізь призму інтересів знаходить своє вираження в цілях. Ціль - це ідеалізована потреба людини, яка знайшла свій предмет;

.