Простір і час як філософські категорії
Матеріальний світ складається із структурних об'єктів, які знаходяться в русі і розвитку, що представляють собою процеси, які розгортаються за певними етапами.
Найбільш загальна характеристика простору - властивість об'єкта бути протяжним, займати місце серед інших, межувати з іншими об'єктами.
Порівняння різних тривалостей, що виражають швидкість розгортання процесів, їх ритм і темп є поняттям часу.
Категорії простору і часу виступають як форми буття матерії. Існує дві концепції простору і часу:
субстанціальна - розглядає простір і час як особливі сутності, які існують самі по собі, незалежно від матеріальних об'єктів (Демокріт, Епікур, Ньютон);
реляційна - розглядає простір і час як особливі відносини між об'єктами і процесами і поза ними не існує (Лейбніц).
Загальні властивості простору і часу: об'єктивність і незалежність від свідомості людини; абсолютність як атрибутів матерії; нерозривний зв'язок один з одним і з рухом матерії; залежність від структурних відносин і процесів розвитку в матеріальних системах; єдність перериваної і безперервного в їх структурі; кількісна та якісна нескінченність.
Розрізняють метричні (тобто пов'язані з вимірами) і топологічні (наприклад, зв'язність, симетрія простору і безперервність, одномірність, необоротність часу) властивості простору і часу.
Топологічні характеристики описують: переривчастість і безперервність, розмірність, свяеность, орієнтовність.
Метричні характеристики: кривизну, кінцівку і біс-конечносгь, изотропность, гомогенність.
Загальні властивості простору: протяжність, що означає рядоположенность і співіснування різних елементів (точок, відрізків, обсягів і i: n.), Можливість додавання до кожного даного елементу деякого наступного елементу або можливість зменшення числа елементів; зв'язність і безперервність; тривимірність.
З протяжністю простору нерозривно пов'язані його метричні властивості, які виражають особливості зв'язку просторових елементів, порядок і кількісні закони цих зв'язків.
Специфічні (локальні) властивості простору: симетрія і асиметрія, конкретна форма і розміри, місце розташування, відстань між тілами, просторовий розподіл речовини і поля, межі, що визначають різні системи.
Загальні властивості часу: об'єктивність; нерозривний зв'язок з матерією і її атрибутами; тривалість; одномірність і асиметричність; незворотність і спрямованість від минулого до майбутнього.
Специфічними властивостями часу є конкретні періоди існування тіл від виникнення до переходу в якісно інші форми, одночасність подій, яка завжди відносна, ритм процесів, швидкість зміни станів, темпи розвитку, тимчасові відносини між різними циклами в структурі систем.
Теорія А. Ейнштейна довела, що в реальному фізичному світі просторові і тимчасові інтервали змінюються при переході від однієї системи відліку до іншої.
Теорія відносності вивела глибокий зв'язок між простором і часом, показавши, що в природі існує єдиний простір - час, а окремо простір і окремо час виступають як його своєрідні проекції, на які воно по-різному розщеплюється в залежності від характеру руху тіл.
1. Спринтеры пробегают короткие дистанции на пределе взрыва своей скорости, а марафонцы бегают более длинный километраж, они менее скоростные но более выносливые.
2. Прыжки в длину — дисциплина, входящая в программу тренировок и состязаний по легкой атлетике и имеющая официальный Олимпийский статус. В ней принимают участие и мужчины, и женщины.
Прыжки в длину и их история
Прыжки стали олимпийским видом спорта еще в эпоху античности. Они входили в состав пентатлона — спортивного пятиборья древних греков. Однако техника их выполнения отличалась от той, что применяется в наши дни. Атлеты прыгали, держа в руках гантели по 1,5-4,5 кг. Отталкиваясь, приводили руки и ноги в параллельное друг другу положение. До приземления гантели отбрасывались назад, что удлиняло полет. Приземлялись прыгуны в 6-метровую яму, заполненную песком. Дальность прыжка была менее важна, чем стиль исполнения, поэтому сведений о том, на какую длину мог прыгнуть древнегреческий спортсмен, не имеется.
При раскопках древнегреческой Олимпии в 1937–1941 гг. был обнаружен стадион со специально выделенной зоной для выполнения прыжков в длину, рассчитанной на 20 участников. Имелись и 2 возвышения: для атлета и музыканта, ведь игра на флейте была обязательной составляющей соревнований тех времен.
3. перекат , волна , ножницы гимнастический прыжок, перекидной, флоп
4. 1. Метание малого мяча в цель (щит-мишень) из фронтальной стойки и И.п. левая нога впереди.
2. Метание малого мяча с расстояния 6 м в щит на дальность отскока.
3. Метание малого мяча в определенную зону.
4. Метание малого мяча на дальность из различных (ранее изученных) исходных положений.
5. В парах. Имитация начала финального усилия. Метающий находится в И.и. для метания с места, стоя боком в направлении метания, рука отведена назад и выпрямлена. Партнер, стоя сбоку-сзади, держит метающего правой рукой за кисть, левой, упираясь в лопатку, подталкивает его вперед. Движение начинается с поворотом правой ноги пяткой наружу с последующим ее разгибанием, продвижением таза вперед палевую ногу и продвижением грудыо вперед- вверх. Одновременно с этим рука сгибается в локтевом суставе. Партнер, придерживая кисть согнуть в нужном направлении руку в локтевом суставе, дает почувствовать работу мышц в этом положении.
6. Метание малого мяча стоя боком в направлении метания. Перед выполнением броска 1—2 раза сымитировать начало финального усилия и после возвращения в И.п. выполнить бросок.
7. Метание малого мяча с места стоя боком в направлении метания в коридор шириной 10 м.
8. Имитация постановки левой ноги и захвата снаряда при выполнении броскового шага.
9. Метание малого мяча с одного шага. Упражнение выполняют в парах. Партнеры находятся друг от друга на расстоянии, обеспечивающем ловлю мяча после отскока от земли.
10. Метание малого мяча с одного шага на дальность в коридор шириной 10 м. Проводится в виде соревнования, с объявлением результатов, предоставляя каждому учащемуся три попытки.
5. Быстрота – это человека совершать действия в минимальный для данных условий отрезок времени. Что касается быстроты реакции, то такое хорошо развитое качество позволяет выиграть 0,2-0,4 с в спринтерском беге.
Можно также определить быстроту как осуществлять максимальное количество движений за единицу времени. Для этого рекомендуется выполнять кратковременные ( в течение 10-20с ) серии упражнений в максимальном темпе, которые особенно эффективны при использовании метронома, ритмичной музыки.
Сила человека - это его преодолевать внешнее сопротивление посредством мышечных усилий.
Скоростно-силовые качества, и прежде всего «взрывная» сила, развиваются с упражнений, выполняемых в максимальном темпе, то есть в таких условиях, которые требуют сочетания силовых напряжений с проявлением силовых качеств. Условия выполнения, например, беговых упражнений могут быть усложнённые, облегчённые, и стандартные:
Усложнённые - бег в гору, с отягощением, по песку (эти упражнения позволяют увеличить проявление силы за счёт некоторого уменьшения скорости);
Облегчённые - бег по наклонной дорожке, что позволяет резко повысить скорость при уменьшении прилагаемой силы;
Стандартные - бег с максимальной скоростью.
Высокий уровень развития быстроты содействует успешному росту других двигательных Чем выше уровень проявления быстроты, тем быстрее удаётся добиться положительных результатов при обучении физической культуре. Выполнение сверх-быстрых упражнений вызывает у учеников новые ощущения, положительную психическую настроенность и уверенность в возможности превысить предельную скорость и в обычных условиях. Скоростно-силовая подготовка включает в себя разнообразные средства и методы, которые направлены на развитие занимающегося преодолевать значительные сопротивления при взаимодействии с опорой(отталкивание),при перемещении частей тела( маховые движения) и при взаимодействии со снарядом.
₽
Обучение языку Python
Получить полный текст
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Расстояние между Галей и Дашей равно 50 м. Они бежали по дорожке в одном направлении, Даша перед Галей. Какое расстояние будет
1) 5 * 60 = 300 м (пробежит Галя за 1 мин);
2) 4 * 60 = 240 м (пробежит Даша за 1 мин);
3) 300 - 240 = 60 м (больше пробежит за одну минуту Галя, чем Даша);
4) 60 - 50 = 10 м (Галя будет впереди Даши через 1 минуту);
Выражение: (5 * 60 - 4 * 60) - 50 = 10 м.
Ответ: через одну минуту Галя опередит Дашу на 10 м.