Чим атмосфера Землі відрізняється від газових оболонок інших планет?

Усі великі планети Сонячної системи мають атмосферу, виняток становлять Меркурій і Плутон, у яких виявлені лише незначні «сліди» розрідженої атмосфери.
Атмосфера (з грецьк. atmos — пара та sphaira — куля, оболонка)— повітряна (газова) оболонка Землі , що захищає нашу планету від перегріву сонячним промінням удень і від переохолодження вночі; у ній згорають метеорити, що падають із космосу, не завдаючи шкоди живим організмам на Землі; хімічний склад забезпечує життя (найважливішими для життя є кисень і вуглекислий газ, озоновий шар захищає від радіації).
У нижньому шарі атмосфери міститься 78 % азоту, 21 % кисню, інші гази становлять менше 1 %, з них 0.03 % — вуглекислий газ. Найважливішим для життя є кисень (забезпечує дихання, підтримує горіння й бере участь в окисненні органічних решток); вуглекислий газ (використовують рослини в процесі фотосинтезу). У повітрі містяться також різноманітні домішки — водяна пара, частинки диму, сажі, пилу, пилок рослин і мікроорганізми.
Товщина атмосфери невеликого розміру порівняно із товщиною Землі, разом із Землею здійснює добове обертання навколо земної осі, а також річний рух по навколосонячній орбіті.

Чтобы решить задачу, надо сначала определить уровень конъюнктурной безработицы. Она определяется как разница между уровнем фактической безработицы и естественной нормой. Так как в первый год конъюнктурная безработица равна 0 (см. первую строчку таблицы), то естественная норма равна 5,5 %. Следовательно, во второй год конъюнктурная безработица равна 7,5 – 5,5 = 2 %, в третий – 3 % и т. д. Чтобы найти темпы инфляции, надо подставить найденные данные конъюнктурной безработицы в формулу Филипса. Во второй год: n2 = 20 % – 0,6 * 2 % = 18,8 %, в третий: n3 = 18,8 – 0,6 * 3 % = 17 % и т. д. Заполним таблицу:
Год    Уровень безработицы (U) (%)    Конъюнктурная безработица (%)    Темпы инфляции (%)
1     5,5    0    20,0
2     7,5    2    18,8
3     8,5    3    17,0
4     9,5    4    14,6
5     10,0    4,5    11,9
Таким образом, за 5 лет инфляция снизилась на 20 – 11,9 = 8,1 %, но это сопровождалось появлением и ростом конъюнктурной безработицы. За 4 года конъюнктурная безработица составила 13,5 %. Это вызвало отклонение ВНП фактического от потенциального уровня на 13,5 * 3 = 40,5 %, т. е. экономика не получила 40,5 % от возможного ВНП. Значит, каждый процент снижения инфляции привел к потерям 40,5 : 8,1 = 5 % ВНП.
Ответ: потери ВНП составили 5 % на 1 % снижения инфляции или 40,5 % за 5 лет.

Чтобы ответить на вопрос, надо определить состояние государственного бюджета, для чего надо сосчитать доходы и расходы бюджета. Доходы в данном случае равны налоговым поступлениям: Т = 300 + 0,1 * 3000 = 600 у. е. Расходы включают государственные закупки и трансферты:
400 + 400 – 0,2 * (3000 – 3000) = 800 у. е. Таким образом, расходы больше доходов, т. е. существует бюджетный дефицит в размере 200 у. е. На эту сумму увеличится государственный долг.
Ответ: государственный долг вырастет на 200 у. е.