Как вы понимаете строки стихотворения: «ель рукавом мне тропинку завесила», «кругом всё гудёт и колышется», «тонко взывающий рог», «сладостен зов мне глашатая медного»?

В осеннем лесу у одинокого человека появилось смешанное чувство печалься и веселья, может быть, ожидание изменений в природе и в душе. Это помогают почувствовать слова:
Ветер. В лесу одному
Шумно, и жутко, и грустно, и весело,
Я ничего не пойму.
Перелом в настроении наступает, когда поэт слышит, что вдали запел охотничий рог. . Выражение «Сладостен зов мне глашатая медного!» означает, что ему приятно, сладостно слышать звук рога — «глашатая медного», в который трубят охотники. На охоте человек двигается, ощущает азарт и всеобщее движение, и чувство одиночества создателя развеивается при воспоминании об охоте.

Ochiq o'yinlar. (Mobil o'yinlarning kontseptsiyasi, ma'nosi va xususiyatlari, mobil o'yinlarning tasnifi: boshlang'ich mobil, sport, turli dinamiklarning o'yinlari, turli xil vosita mazmuniga ega o'yinlar, kun rejimida joy).

Qoidalarga ega bo'lgan mobil o'yin-bolaning ongli, faol faoliyati, barcha o'yin qoidalari bilan bog'liq vazifalarni aniq va o'z vaqtida bajarish bilan tavsiflanadi. P. F. Lesgaftning ta'rifiga ko'ra, mobil o'yin-bu bola hayotga tayyorgarlik ko'rayotgan mashqdir. Qiziqarli tarkib, o'yinning hissiy to'yinganligi bolani muayyan aqliy va jismoniy harakatlarga undaydi.

Mobil o'yin-bolaning atrofidagi dunyo haqidagi bilim va g'oyalarni to'ldirish, fikrlash, aql-idrok, qobiliyat, mahorat, qimmatli axloqiy va voliylik fazilatlarini rivojlantirishning ajralmas vositasidir.

Pedagogik fanda mobil o'yinlar bolaning har tomonlama rivojlanishining eng muhim vositasi sifatida qaraladi. Mobil o'yinlarning chuqur ma'nosi-ularning to'liq rolida

Національно-визвольний рух в західних землях. Реферат

Дії австрійського уряду, спрямовані на посилення експлуатації селян, підвищення інтенсифікації їхньої праці у комбінації з нестримною сваволею поміщиків зумовлювали зростання соціального напруження в суспільстві та відповідну реакцію селянських мас

Ця реакція, як і в українських землях, підвладних Російській імперії, мала досить широку амплітуду: від пасивного спротиву (скарги, втечі тощо) до активної протидії (вбивства поміщиків, відкритий збройний опір, організація масових антифеодальних виступів тощо).

Продовжуючи славні традиції 1810-1825 p. розгорнувся активний опришківський рух. Його лідерами у Східній Галичині були Ю. Оженюк, Д. Якимчук, П. Мельничук, а на Закарпатті - С. Товта, І. Кокоша та ін.

Розгортанню селянського руху, як і в Росії, значною мірою сприяли чутки (про скорочення панщини; створення на окремих територіях вільних слобод, жителі яких на 10 років позбавлялися панщини та податків тощо), які разом з посиленням експлуатації стали каталізаторами масових селянських виступів на Чортківщині (1809 p.), Комарнівщині (1819-1822 p.) та інших районах Східної Галичини.