Как владельческие крестьяне отвечали на рост феодальных повинностей?

народные выступления

Кожен народ, кожна етнічна чи соціальна група має свої звичаї, що складалися протягом тисячоліть. Звичаї народу - це ті прикмети, за якими розрізняють народи не тільки в сучасному, але й у їх історичному минулому. Народні звичаї охоплюють усі ділянки родинного й суспільного життя. Звичаї, як і мова, - це ті найміцніші елементи, що об'єднують окремих людей в одну етнічну групу, в одну націю, де б вони не жили. В усіх народів світу є повір'я, що той, хто забув звичай своїх батьків, карається людьми і Богом. Таких людей зневажають, відвертаються від них. У цьому плані показовою є розповідь професора-етнографа, яка тривалий час вивчала культуру одного з племен, що мешкає в Гімалаях. Учена зріднилась з цими людьми: вивчила їхню мову, звичаї, обряди, особливості побуту, спілкування. Була для них і порадником, і лікарем, і вихователем дітей. її авторитет тут був незаперечний. У племені обов'язковим для кожного члена було знати свій родовід до шістдесятого коліна. Під час однієї з бесід старійшина по жінку-вчену розповісти про свій родовід. "Я змогла назвати свій родовід, - пише вона, - лише до четвертого покоління. Після цього я відчула певну байдужість до своєї персони усіх членів племені".

Александр III понимал, что без экономической мощи Россия не сможет окончательно вернуть себе положение одной из ведущих держав Европы. Потому он поручил экономическое развитие профессионалам своего дела. В экономической сфере проводились постоянные смелые реформы. При этом ставились следующие цели:
1) развивать промышленность России;
2) преобразовать Россию из аграрной в промышленную державу;
3) благодаря развитию промышленности укрепить армию России;
4) перейти к золотому денежному обращению.