Какие вам известны примеры положительных и отрицательных взаимодействий между организмами разных видов?

Положительные примеры: акула и рыба-прилипала, водоросли и лишайники, грибы и деревья.
Отрицательные: все примеры хищничества (лиса-мышь, щука-плотва и пр.)

Все биотические связи (в том числе положительные и отрицательные) можно разделить на шесть типов. Нейтрализм (00). В природе истинный нейтрализм очень редок, поскольку между всеми видами возможны опосредованные взаимодействия, эффекта которых мы не видим просто в силу неполноты наших знаний. Например, на коже китов часто поселяются усоногие рачки — «морские желуди» и «морские уточки». В данном случае это можно рассматривать как проявление нейтрализма, так как их поселение является случайным и не связано ни с получением пищи, ни с расселением. Аменсализм (-0). Светолюбивые травы, растущие под елью, страдают от сильного затенения, ель же не испытывает никакого неудобства. Комменсализм (+0). Крупные млекопитающие (собаки, олени) служат разносчиками плодов и семян с зацепками (вроде репейника), не получая от этого ни ущерба, ни преимуществ. Примером также является так называемое «сотрапезничество», наблюдающееся во взаимоотношениях львов и гиен, питающихся пищевыми остатками. Симбиотические взаимоотношения (++). Сожительство зеленых растений (прежде всего деревьев) и грибов при образовании микоризы. Протокооперация (++). Распространение муравьями семян некоторых растений леса, опыление пчелами разных луговых растений. Мутуализм (++). Взаимоотношения узко специализированных к опылению растений (инжир, купальница, дурман, орхидные) с опыляющими их видами насекомых. Конкуренция (—). Внутривидовые или межвидовые взаимоотношения, проявляющиеся в борьбе за жизненные ресурсы. Например, между серой и черной крысой или между голубями в стае при добывании пищи. Хищничество (+-). Взаимоотношения «хищник — жертва», например лисы и полевки, крота и дождевого червя. Паразитизм (+-). Взаимоотношения «паразит — хозяин», например аскариды и человека, печеночного сосальщика и коровы, повилики и картофеля, гриба-трутовика и березы.

Життя в сучасному суспільстві диктує свої правила, і наш організм намагається підлаштуватися під ці правила, відповідно, в першу чергу страждає одна з найважливіших систем організму-це система органів травлення. Коли страждає система травлення, відбувається взаємозалежне порушення в роботі інших систем організму, а значить порушення гомеостазу. Збереження сталості внутрішнього середовища організму є найважливішою умовою нормального обміну речовин в організмі, а отже здоров’я і пов’язаного з ним якості життя людини. Клінічна картина захворювань органів травної системи розрізняється за своїм перебігом в різних вікових групах, але завдяки різним дослідженням і впровадженням нових технологій у діагностиці захворювань шлунково-кишкового тракту, вдається поставити найбільш точний діагноз і надати грамотну медичну до Сучасні фармацевтичні препарати дозволяють отримати максимум ефекту і мінімум побічних дій при лікуванні захворювань органів шлунково-кишкового тракту. На виявлення і своєчасне лікування захворювань шлунково-кишкового тракту надають проведення профілактичних заходів. У цих заходах задіяні лікувально-профілактичні установи, що мають затверджену систему проведення профілактичних оглядів, а також за необхідності надання амбулаторного лікування.

Объяснение:

ВИСНОВОК

Тема захворювань органів травлення дуже актуальна в сучасному світі. Знаючи етіологію захворювань і виникають у зв’язку з цим зміни в організмі, розроблені методи діагностики, а також розробляються і проводяться різні клінічні дослідження медичних препаратів для найбільш якісної терапії в гастроентерології. Завдяки новим сучасним знанням і методам діагностики, ведеться найбільш ефективна профілактична робота з населенням для зменшення виникнень захворювань органів шлунково-кишкового тракту, а також виявлення цих захворювань на ранніх стадіях їх розвитку.

Самоконтроль - здатність контролювати свої емоції, думки і поведінку. Самоконтроль ґрунтується на волі - вищій психічній функції, що визначає здатність людини приймати усвідомлені рішення і втілювати їх у життя. Самоконтроль тісно пов'язаний з поняттям психічної саморегуляції. Самоконтроль є найважливішим елементом в здатності людини досягати поставлених цілей. Рівень самоконтролю визначається як вродженими генетичними характеристиками, так і психологічними навичками людини. Самоконтроль протиставляється імпульсивності - нездатності протистояти миттєвим бажанням.

Самоконтроль – інтегративна здатність аналізувати та оцінювати власну поведінку та власну діяльність з метою перевірки досягнутих результатів та приведення їх у відповідність з поставленими особистими цілями, суспільно значущими нормами, правилами, еталонами, а також суб’єктивними вимогами та уявленнями. Самоконтроль – невід’ємний регулятивний компонент будь - якої людської діяльності (ігрової, навчальної, виробничої). Чим більш значущої є поставлена особою мета, чим важче її досягнути, тим більшу роль відіграють процеси самоконтролю. [1]

Нейрофізіологічні процеси, що відповідають за самоконтроль, зосереджені в багатьох областях мозку, але найбільш важливою для самоконтролю вважається лобова частка головного мозку. Пошкодження лобової частки або її вроджені патології ведуть до порушення самоконтролю; агресивне і злочинну поведінку також часто зв'язуються з патологією лобової частки.