Объяснение:
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Rzeczownik okna ma/jest ...
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Rzeczownik tokio ma/jest ...
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Rzeczownik menu ma/jest ...
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Rzeczownik strach ma/jest ...
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Rzeczownik dno ma/jest ...
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Rzeczownik drzwi ma/jest ...
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Rzeczownik krew ma/jest ...
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Rzeczownik usta ma/jest ...
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Rzeczownik kopyta ma/jest ...
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Rzeczownik kiwi ma/jest ...
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Rzeczownik spodnie ma/jest ...
1)tylko w lm.
2)tylko w lp.
3)nieodmienne
4)w lp. i lm.
Абітурієнт повинен знати:
основи спеціальних знань і вмінь, необхідних для активної професійної та суспільної діяльності майбутніх фахівців спеціальної освіти;
теоретичні засади видів психофізичних порушень та їх вплив на психічний розвиток дитини;
особливості становлення, розвитку спеціальної педагогіки;
основні поняття, предмет та завдання, напрями та принципи спеціальної педагогіки;
особливості психічного розвитку дітей з особливими освітніми потребами;
принципи організації корекційно-розвиткового навчання дітей з особливими освітніми потребами;
Абітурієнт повинен вміти:
визначати зміст, основні форми та методи навчально-виховної роботи в умовах спеціальної освіти;
добирати сучасні методи психодіагностичної, психокорекційної, психотерапевтичної, психореабілітаційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишіть короткий переказ оповідання «кам‘яний суп» будь-ласка буду дуже ! будь-ласка
Модерна доба привчила нас бачити в історії насамперед «історію народів», «історію націй». Натомість в ранньому середньовіччі ніяких «національних держав» не існувало. І політична воля, спритність, а іноді і навіть хитрість володарів часто були куди вагомішим фактором державотворення, а не доволі ефемерне як на ті часи народне волевиявлення.
Объяснение:
Звісно, самі ці володарі не були "людьми без роду і племені". Проте часто-густо одноплемінники володаря складали хоч активну, але меншість серед його мешканців країни.
І, щоб зміцнити свою державу та утвердити її в колі сусідів, монархи – охоче чи не дуже – сприймали мову, релігію, культуру підкорених народів, насамперед тих, які знаходилися на вищому щаблі цивілізаційного розвитку.
В деяких випадках це, звісно, призводило до того, що одноплемінники володарів зрештою "розчинялися" серед упосліджених, але чисельніших їхніх підданих.
Але тоді, коли "перевдягання" дозволяло меншості набути досвід і навчитися керувати державою, вона досить швидко перетворювалася на більшість і перевершувала здобутки "вчителів".
Яскравим прикладом такого "конструювання державності", є історія Мьянми, або ж, як звикли називати цю державу у світі з колоніальної доби, Бірми. Варто зауважити, що бірманці не лише не складали більшості в населеній ними країні, а й не були у ній першопоселенцями.
Племена мьянма (такою насправді є самоназва цього народу – О.М.) з'явилися в країні не раніше IX сторіччя. І потрапили до неї разом з вояками володаря сусідньої держави Наньчжао, яка в ранньому середньовіччі обіймала територію теперішньої китайської провінції Сичуань.
У кількох війнах армія Наньчжао розгромила місцеву державу Шрікшетра, населену спорідненим із бірманцями, але все ж таки окремим народом п'ю. Столиця Шрікшетри Тарекітара була спалена, а її мешканців обернули на рабів і переселили до Наньчжао як звичайну військову здобич. Розорені і знелюднені були й сусідні області. До них і посунули переселенці з півночі.
Серед мігрантів були, зокрема, й племена мьянма. Вони заселили багату на родючі ґрунти долину Чауси та деякі сусідні землі. З часом бірманці поширили свій вплив і далі на захід, зокрема й на Паган (або ж за прийнятою нині транскрипцією Баган – О.М.) – фортецю, збудовану володарями Наньчжао для контролю над середньою течією найбільшої бірманської річки Іраваді.
Втім, на той час загарбники-наньчжао вже залишили непривітні для них південні краї і повернулися до своїх гір.