Прочитаете. Объясните значение выделенных слов. Укажите, какие из них являются просторечными н разговорными.

ответ к заданию по русскому языку
 

Неопозитивизм, одно из основных направлений буржуазной философии 20 в. Н. возник и развивался как течение, претендующее на анализ и решение актуальных философско-методологических проблем, выдвинутых развитием современной науки, — роли знаково-символических средств научного мышления, отношения теоретического аппарата и эмпирического базиса науки, природы и функции математизации и формализации знания и пр. Однако Н. не дал и не мог дать действительного решения этих проблем ввиду несостоятельности своих исходных философских установок. В то же время некоторые представители Н. имеют определённые заслуги в разработке современной формальной логики, семиотики и специальных вопросов методологии науки.

Объяснение:

Надеюсь правильно.

А хто б нам сказав про старовину,

Про старовину, про бувальщину,

Про того хоча б Іллю Муромця?

У славетному місті Муромі,

У селі було Карачаровім

Жив собі Іван Тимофійович,

Хлібороб, а з ним син укоханий,

Ілля Муромець, син Іванович.

Сидів сидячки Ілля Муромець,

Ілля Муромець, хліборобський син,

Сидів сидячки рівно тридцять літ.

Раз пішов Іван Тимофійович,

Його батечко, із матусею

Поробитися по-селянському.

Аж два старички йдуть, мандруючи,

Під віконечко засувчастеє.

Кажуть старички отакі слова:

«Гей же ти єси, Ілле Муромцю,

Іллє Муромцю, хліборобенко!

Відчиняй навстіж нам ворітечка,

Привітай калік в себе в домові,

Принеси чого нам напитися!»

Держить відповідь Ілля Муромець:

«Гей же, старички ви мандровані!

Рад би вас вітать в себе в домові,

Принести чого вам напитися,

Та не здужаю відчинить воріт,

Сиджу сидячки рівно тридцять літ,

Ані рук, ні ніг не порушую!»

Кажуть старички знов мандровані:

«Стань на ніженьки на швидкі, Іллє,

Відчиняй навстіж ті ворітечка,

Привітай калік в себе в домові!»

Став на ніженьки на швидкі Ілля,

Відчинив навстіж він ворітечка

І вітав калік в себе в домові.

От мандровані ввійшли старички,

Вони хрест кладуть по-письменному,

Віддають поклін по-ученому,

Чарку питтячка ллють медового

І частують ним Іллю Муромця.

Хильнув питтячка він медового —

Горить полум’ям серце в витязя,

Біле тіло все наче піт пройняв!

Кажуть старички отакі слова:

«Що прочув єси ти в собі, Ілле?»

Чолом бив Ілля, поздоровкався:

«Чую силоньку неабияку».

Кажуть старички тут мандровані:

«Будеш ти, Ілля, славним витязем,

Смерть тобі в бою не написана:

Сміло бийся, воюй, богатир лихий,

А чи шибеник який трапиться;

Не виходь лише зачіпатися

З Святогором: це богатир такий,

Що й землі невміць його вдержати;

Богатир Самсон — з ним не зводься теж,

Бо сім ангельських на нім волосів;

Не борись із родом Микуловим,

Бо коха його земля-матінка;

На Вольгу не йди на Всеславича:

Не потугою прибере тебе,—

Мудрі хитрощі в нього знайдуться.

Добувай коня богатирського:

Вийди в поленько — чисте, просторе,

Купи кращого там жеребчика

Та постав його на три місяці,

В стайні сип пшона біло-ярого;

А мине доба — тих три місяці,—

В сад жеребчика води три ночі,

У трьох росах аж його викачай;

Підведи до тину високого:

Як жеребчик твій через тин почне

Переплигувать і туди, й назад,

Куди тільки хоч — скрізь на нім гасай,

А носити він тебе здужає».

Тут з-перед очей зникли старички,

От пішов Ілля поробитися

З батьком, з матір’ю по-селянському:

Треба чистить ліс від недопалків:

Він дуби-кряжі повирубував.

В річку чисто всі повивалював

Та й додомоньку повертається.

Батька з матір’ю від міцного сну

Встали, поглянули — полякалися:

«Що за чудо се тут подіялось?

Хто б оце зробив нам роботоньку?»

Бачать — все без них вже управлено,

Йдуть додомоньку та дивуються.

Повернулися, а по хаті там

Походжає скрізь Ілля Муромець.

Запиталися: як він видужав?

Розповів Ілля все батькам тоді...

Переклад П. Грабовського