Хто є царем у притчі про немилосердного боржника? Чому?

ПОРІВНЯННЯ ПЕЧОРІНА, ОНЄГІНА І БАЙРОНІЧНОГО ГЕРОЯ Порівняння Печоріна, Онєгіна і байронічного героя Євгеній Онєгін Пушкіна живе типовим для «золотої молоді» того часу життям: бали, ресторани, прогулянки Невським проспектом, відвідування театрів. Він виділяється із загальної маси аристократичної молоді. Автор підкреслює його «мріям відданість, дивність і різкий, холодний розум», честь, благородство душі. Онєгін не розчарувався у життя та інтересах світського товариства, йому імпонує політична та соціальна ситуація в Росії. Лермонтовський Печорін спочатку прагне світських задоволень, потім розчаровується в них, робить спробу зайнятися наукою, читати книги та байдужіє до всього. Герцен назвав Печоріна «молодшим братом Онєгіна». Печорін — це «Онєгін нашого часу, герой нашого часу»,— так сказав про нього Бєлінський. «Онєгін нудьгує, Печорін глибоко страждає.» Стан Печоріна є трагічнішим, він за натурою більш талановитий і чуттєвий. Це — сильна і вольова особистість, яка прагне діяльності. Та попри обдарованість і багатство духовних сил він, за його власним визнанням,— «моральний каліка». Його характер та поведінка сповнені протиріч. Протиріччя Печоріна, за визначенням Лермонтова,— «хвороба» покоління того часу. Печорін говорить: «Ціле моє життя було тільки ланцюгом сумних і невдалих протиріч серцю або розуму». З одного боку, Печорін — скептик, розчарована людина, з іншого,— у ньому є велике прагнення життя та діяльності. У ньому здоровий глузд бореться з почуттями, розумом і серцем. Свою увагу до жінок Печорін пояснює потребою честолюбства, але ми бачимо, що він здатний на глибоке кохання. За Онєгіним ми помічали те саме. Мета та сенс життя для Онєгіна мали свій філософський інтерес, але не стали основним питанням, як для Печоріна. Хто винен у тому, що Печорін перетворився в «розумну непотрібність», у «зайву людину»? Сам герой на запитання відповідає так: «У мені душа зіпсована світом», тобто світським товариством, у якому він жив і від якого утекти не зміг. «Моя безбарвна молодість протекла в боротьбі із собою та світом: кращі мої почуття, боячись насмішок, я ховав у глибині серця: вони там і померли.»У 20-ті роки ХІХ ст., роки Онєгіна, із дворянського вийшли декабристи. А Печорін — людина 30-х років, типовий герой свого часу.

Музыка влиять не только на настроение человека, но и на самочувствие животных и развитие растений. Существует множество подтверждений того, что одни звуки положительно сказываются на состоянии объектов живой природы, а другие - отрицательно. Познакомьтесь с некоторыми интересными фактами влияния музыки на животных и растения. Они говорят сами за себя.

В 70-е годы ХХ века Дороти Ретеллек из штата Колорадо в США провела эксперимент: она выращивала садовые растения под звуки классической музыки и под музыку в стиле хард-рок. Результат оказался сенсационным: там, где звучала классика, были высокие урожаи, а там, где звучал хард-рок, все растения погибли.

Когда в одном из старинных замков в Великобритании провели рок-концерт, из его помещений убежали почти все крысы.

Интересный эксперимент провели голландские ученые: три поля, одинаковых по всем биофизикохимическим показателям почвы, засеяли одним и тем же культурным растением. После того как ростки взошли и вытянулись, одно поле стали «озвучивать» рок-музыкой, второе - классической музыкой, третье - фольклорной. Спустя некоторое время на первом поле часть растений пропала, остальные поникли. На втором и третьем полях растения развивались нормально. Ученые сделали вывод: рок-музыка убивает живые клетки.

В ХIХ веке в монастыре в Бретани монахини исполняли музыкальные произведения для домашнего скота. Они заметили, что после «прослушивания» серенады Моцарта коровы давали молока в два раза больше, чем обычно. Когда к такому же открытию в ХХ веке пришли в Германии, практичные немецкие фермеры стали целенаправленно использовать музыку Моцарта на своих фермах для повышения удоев молока.

В Японии пронаблюдали: когда в пекарне звучат произведения Моцарта, дрожжевое тесто поднимается в 10 раз быстрее. Теперь это открытие активно используется японцами в пекарском деле. Кроме того, по мнению японских специалистов, самая лучшая рисовая водка сакэ получается именно из тех дрожжей, которые «прослушали» музыку Моцарта.

Известен эксперимент на одной из западноевропейских птицефабрик. Рядом с курицей установили динамик и включили тяжелый рок. Курица сначала забеспокоилась, затрясла гребешком, потом закружилась на месте, будто в танце, стала совершать бессмысленные беспорядочные движения, прятать голову, а затем и вовсе повалилась на бок и ее лапки начали судорожно скрючиваться.