Известны направления векторов скорости v электрона и силы Лоренца Fl , действующей на него в магнитном поле, определить направление

ответ к заданию по физике
 

Перед началом работы мастер облицовщик должен:

1. Осмотреть рабочее место, убрать ненужные материалы, предметы, освободить проходы.

2. Осмотреть и подготовить для работы инструменты и при Проверить надежность насаждения инструмента на рукоятки

Требования безопасности во время работы.

1. Ручные инструменты не должны иметь: повреждений на рабочих поверхностях, на боковых гранях в местах зажима их руками, заусениц и острых ребер, на деревянных поверхностях ручек сучков, заусениц, трещин; поверхность должна быть гладкой.

2. Для переноски инструмента облицовщик должен пользоваться индивидуальной сумкой или портативным ящиком. Острые края инструмента следует защищать чехлами.

3. Рабочее место облицовщики должны быть обеспечены испытанными инвентарным ограждением, защитным и предохранительным оборудованием, при леса, подмости, стремянки, столики и др.), изготовленными по типовым проектам.

4. Запрещается выполнять облицовочные работы на неогражденных рабочих местах, расположенных на высоте более 1.3 м над землей или перекрытием, в неосвещенных и затемненных местах.

5. Запрещается использовать ненадежные, случайные опоры.

6. В случаях нецелесообразности устройства лесов или подмостей облицовщик на высоте должен пользоваться предохранительным поясом (место крепления карабина указывает руководитель работ).

7. Настилы лесов и подмостей и другие средства подмащивания необходимо периодически во время работы очищать от строительного мусора, а зимой от снега и наледь и посыпать песком.

8. Запрещается выполнять внешние облицовочные работы на лесах при грозе, гололеде, тумане, при воздухе 15 м / сек и более.

9. Мастер облицовщик следует использовать индивидуальные предохранительные при после инструктажа по правилам пользования ими):

- Предохранительный пояс - при работе на высоте;

- Очки защитные - при пидколци и пидтесуванни плитки, работе с ручными и стационарными угловыми шлифовальными машинами, подготовке и очистке поверхности под облицовку;

- Каску с пидшлемником для защиты головы от падающих предметов;

- Наколенники при укладке плиток на по

сторична основа повісті І. Франка «Захар Беркут». Іван Франко взяв за основу своєї повісті не лише історичні відомості про монголо-татарську навалу на Русь у XІІІ столітті, а й народні перекази та легенди про боротьбу русичів проти грізного ворога. Разом із тим письменник показав життя карпатських українців, які об’єднувалися в громади, щоб спільно обробляти землю, протистояти боярам, захищатися від ворогів. Принципи, на яких ґрунтувалося життя тухольської громади 1. Єдність — основа життя громади. Єдність — це основний принцип життя тухольської громади. Усі жителі Тухлі разом обробляли землю, підтримували одне одного у скрутні часи. Громада була суддею й упорядником у всьому. Тут не було бідних, кожен член громади міг користуватися надбанням усіх. 2. Заздрість князів і бояр. Князі й бояри заздрісно поглядали на тухольську громаду, але тут їм не було місця: тухольці самостійно розпоряджалися своїм життям; боярин міг стати не хазяїном, а лише рівноправним членом громади. 3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.

3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.