1.Бджільництво, як галузь сільськогосподарського виробництва, займає проміжне місце між рослинництвом і тваринництвом. Його кормова база — посіви ентомофільних сільськогосподарських культур, плодово-ягідні насадження, лісові, лучні і дикорослі та сіяні медоноси. Під пасічні садиби виділяють ділянки земельних угідь господарств, в лісах міжгосподарських об'єднань і Держлісфонду. Для розміщення кочових пасічних точків виділяють ділянки в лісах, парках, на полях багаторічних і однорічних трав, в лісосмугах, на луках та в інших місцях поблизу джерел взятку.
2Бджільництво є давнім ремеслом народу і лише на початку ХІХ століття воно
стало галуззю сільського господарства.
На сучасному етапі бджільництво, як галузь, займається не лише розведенням
бджолиних сімей і отриманням продуктів власного походження, а й використанням
бджіл на запиленні ентомофільних сільськогосподарських культур.
Україна – країна інтенсивного землеробства, в якій майже половина посівів
сільськогосподарських культур потребує перехресного запилення.
Від бджіл ми отримуємо мед, віск, квітковий пилок, маточне молочко, прополіс,
бджоліну отруту, гомогенат трутневих личинок. Крім того останнім часом у медицині
використовується бджолиний підмор.
Використовуючи медоносні ресурси, від однієї бджолиної сім’ї можно отрімати
до 100 кг меду. Основний продукт бджільництва – мед, відрізняється від цукру
приємним смаком і лікарськими властивостями.
Поширюється застосування в медицині бджолиної отрути, маточного молочка та
прополісу.
До двох третин отриманого від бджіл воску використовується на виготовлення
вощини, решту воску використовують у парфумерії, медицині та інших галузях.
Багата кормова база України ще не повністю використовується.
Медозбори нестабільні, продуктивність праці пасічників залишається низькою,
на більшості пасік відсутня механізація трудомістких виробничих процесів.
З метою збільшення товарності й рентабельності пасік необхідно володіти
теоретичними знаннями і практичними навичками з догляду за бджолиними сім’ями, та
збереження їх під час зимівлі.
Провідна роль у збільшенні рентабельності галузі належить спеціалістам
господарств.
Медоносна бджола здавна була і залишається дотепер предметом зацікавленості
людей у пізнанні доладного життя та діяльності у формі сім’ї, що досягла
високого рівня інтеграції живої природи. Потреба готуватися до пасічникування і
постійно вивчати життєдіяльність бджолиної сім’ї виникла й посилювалася в процесі
історичного розвитку галузі та вдосконалення засобів і методів праці.
3У історичному розвитку бджільництво пройшло ряд етапів від глибокої давнини,
коли кочові племена почали відбирати з гнізд диких бджіл, стільниковий мед, до
нинішнього стану розвиненої, технічно оснащеної галузі з широким використанням
різних виробів на основі продуктів бджолиної сім’ї.
Полювання на диких бджіл забезпечувало людей поживним солодким
продуктом, як і добування в природі іншої їжі. Цей промисел розвивався і був досить
поширеним у наших предків. Хижацьке руйнування бджолиних гнізд завдавало значної
шкоди. Виживанню медоносної бджоли як виду сприяла властива їм форма
розмноження роїнням і здатність розселятися повсюду, де була відповідна рослинність
для створення запасів корму та можливість знаходити житло в захищених місцях –
дуплах дерев, щілинах скель, тощо. Щоб збільшувати збір меду в людей виникла
потреба влаштовувати високо у стовбурах живих дерев штучні дупла – борти для
природного поселення роїв.
Наступний етап розвитку бджільництва у лісових місцевостях є бортництво.
Особливо воно мало місце у слов’ян. Починаючи з ІХ століття у Київській державі мед
та віск набувають важливого значення в економіці натурального господарства. По
Дніпру та іншими торговими шляхами цінні продукти бджіл вивозили до багатьох
країн, особливо у Грецію, та обмінювали на різні товари. Мед використовували для
приготування багатьох страв і напоїв. Бджільництвом займалися бортники, що брали
1. может способствовать предотвращению застоя, служит источником нововведений, развития;
2.играет познавательную роль, роль практической проверки и коррекции имеющихся у сторон образов ситуации;
3. обнаруживая, обнажая объективные противоречия, существующие между членами группы (группами), и устраняя их на стадии разрешения, конфликт освобождает группу от подтачивающих ее факторов и тем самым способствует ее стабилизации;
4. может выполнять интегративную функцию, сплачивая группу перед лицом внешней опасности, внешних проблем.
объяснение:
если исходить из большого числа социально-психологических исследований, направленных на поиски путей устранения конфликта из внутриличностной сферы, сферы межличностных, внутригрупповых и межгрупповых отношений, то легко прийти к ошибочному выводу, что конфликт играет лишь негативную роль, выполняет лишь деструктивную функцию. в действительности, однако, социальный конфликт, будучи одним из наиболее ярких проявлений противоречия, сам внутренне
противоречив, выполняя не только деструктивную, но и конструктивную функцию.…
проявления деструктивных функций конфликта крайне разнообразны. внутриличностный конфликт, например, порождает состояние психологического дискомфорта, который влечет, в свою очередь, серию различных негативных последствий и в крайних случаях может к разрушению личности. на уровне группы конфликт может нарушать систему коммуникаций, взаимосвязей, ослаблять
ценностно-ориентационное единство, снижать групповую и в итоге понижать эффективность функционирования группы в целом. аналогичным образом деструктивные функции конфликта проявляются и в межгрупповых взаимоотношениях. заметим, что деструктивное влияние конфликта может иметь место на каждом из этапов его эволюции: этапе объективной конфликтной ситуации, этапе ее осознания сторонами, этапе конфликтного поведения, а также на стадии разрешения конфликта. особенно остро деструктивные воздействия конфликта обнаруживаются обычно на стадии конфликтного поведения, конфликтных действий.
конструктивные воздействия конфликта также весьма многообразны. так, общеизвестно, что внутриличностный конфликт не только способен оказывать негативное влияние на личность, но и часто служит мощным источником развития личности, ее совершенствования. в групповых и межгрупповых отношениях конфликт может способствовать предотвращению застоя, служит источником нововведений, развития. конфликт, особенно на стадии конфликтного поведения, играет
впознавательную роль, роль практической проверки и коррекции имеющихся у сторон образов ситуации. кроме того, обнаруживая, обнажая объективные противоречия, существующие между членами группы (группами), и устраняя их на стадии разрешения, конфликт освобождает группу от подтачивающих ее факторов и тем самым способствует ее стабилизации. общеизвестно также, что внешний конфликт может выполнять интегративную функцию, сплачивая группу перед лицом внешней опасности.
текст (л.петровской)
текст из учебно- методического пособия о.а.чернышаева , р.в.пазин,п.а. ушаков.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
решение задания по химии
