Народная педагогика – совокупность знаний и _ воспитания, передающегося в этнокультурных традициях, народном поэтическом и художественном

"На Рождество к сыну" Змитрок Бядуля

                     План:

1)Тучки носились над лесом,старая изба вдовы.

2)Тэкля, жена покойного Цыпрука, лесника пана.

3)Мысли о сыне- её сокровище,одна надежда.

4)Панская опека,учёба и отъезд сына в город.

5)Тоска одинокой старухи и последнее Рождество.

6)В город к сыну,мечты матери.

7)В участке,поиски сына-адвоката.

8)Нищенка на пороге барского дома.

9) Встреча-Иди, старуха! Я тебя... не знаю..

10)Старая, голодная мать на мостовой,трохрублёвки от пана на тротуаре.

Подробнее - на -

Кохання, здатне пережити смерть. Саме так можна описати лейтмотив драми Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Почуття, що спалахнуло зненацька, здавалось би, не має права на життя. Дві сім’ї ведуть запеклу ворожнечу лютою ненавистю і кривавими розправами. Ромео впевнений, що кохає Розаліну, а до Джульєтти сватається Парис.

Кохання не знає кордонів. Оселившись у серцях Ромео і Джульєтти воно творить справжні дива: змушує забути про протистояння родин, міняє їхні характери. Читач бачить, як Джульєтта із романтичної вразливої

дівчини перетворюється на сильну жінку, яка здатна боротися за право кохати і бути коханою.

Зміни торкаються і Ромео. Він розуміє, що кохання до Розаліни було не справжнім. Романтична сцена під балконом, що так хвилює силою і красою почуттів, веде героїв до цілком логічного рішення – шлюбу. Як не дивно, більш практичною і вдумливою автор змальовує саме Джульєтту. Ромео, потрапивши у полон почуттів, не відразу зміг зрозуміти, наскільки ілюзорне і крихке їхнє щастя, право на яке ще належить відвоювати.

У юних закоханих є союзники. Перш за все, стара нянька Джульєтти. Жінка звикла жити серед багатих

і знатних, любить гроші. Співчуваючи своїй вихованці, вона все ж радить вийти заміж за Париса. Враховуючи деспотизм батька, легковажність матері і обмеженість поглядів годувальниці, дівчина залишається абсолютно самотньою у власному домі.

Залишається ще монах Лоренцо – людина освічена і прогресивна. Він розуміє, що країна втягнута у чвари між знатними вельможами. Наївно думаючи, що кохання між членами родин Монтеккі і Капулетті здатне побороти вікову ворожнечу, монах погоджується допомагати закоханим. Низка випадковостей, як це і буває у житті, призводить до сумної кінцівки – герої гинуть, ще раз освідчуючись один одному у коханні.

Трагізм фіналу приголомшуючий. На перший погляд смерть закоханих видається безглуздою. Проте трагедія мала свої позитивні наслідки: ворогуючі сторони, нарешті, помирилися. Кохання Ромео і Джульєтти стало всесвітньовідомим прикладом краси і сили почуття. Змінювалися епохи, з’являлися все нові покоління юних мрійників, але історія шекспірівських закоханих і сьогодні продовжує жити і хвилювати серця.