Ойланып алмай іс қылма эссе жазып берндершы​

Объяснение:

Ойланбай ис арекет жасасан коп нарсеге кол жеткизе алмаймыз

Мысалы сенен биреу Бир нарсе сураса Сен ойланбай жауап берсен озинин не айтканынды билмей ары карай не истеринди билмей каласын кейбир кезе ойланбай Букин купияларынды да айтып коясын

Дана типологія має на увазі два варіанти подачі: плануюча і силова в стрибку. Перед виконанням будь-якої з подач гравець повинен дотримуватись наступних правил: Найважливіше - повна концентрація на подачі. Для цього потрібно в повному спокої встати на місце подачі і проаналізувати, як і куди кидати м'яч. Спортсмен повинен зайняти високу стійку. Політ м'яча залежить від положення корпусу і передньої ноги. Відлік часу на подачу починається після свистка судді. Спортсмену дається на виконання елемента рівно вісім секунд. Зазвичай волейболісти вдаряють по м'ячу на четвертій секунді. Перед цим слід кілька разів вдарити м'яч об підлогу, зробити глибокий подих і визначитися, в який бік полетить м'яч. Професійні волейболісти відзначають, що грамотна подача може вирішити результат будь-якого змагання, навіть самого важкого і захоплюючого. подача в стрибку

TOSHKENTDAGI JADIDCHILIK – 19-asr oxiri va 20-asr boshlarida Turkiston mintaqasi va unga tutash hududlar hayotida muhim ahamiyat kasb etgan ijtimoiy-siyosiy ma’rifiy harakatning tarkibiy qismi. Bu harakat dastlab 19-asrning 80-yillarida Qrimda Ismoilbek Gasprinskiy rahbarligida vujudga kelgan. Turkistonda jadidchilik harakati vujudga kelishida samarqandlik Mahmudxo‘ja Behbudiy muhim rol o‘ynagan. Toshkentda Munavvarqori Abdurashidxonov, Abdulla Avloniy, Ubaydulla Asadullaxo‘jayev (Ubaydulla Xo‘jayev), Toshpo‘latbek Norbo‘tabekov bu harakat tepasida turgan. Munavvarqori Toshkent jadidlarining otasi deb e’tirof etilgan.

Jadidlar musulmon maktablarining ta’lim usuli va dasturlarini isloh qilib, yangi usul (jadid) maktablari ochishgan. 1900 yil Toshkentda Munavvarqori tashkil qilgan yangi usul maktabi ish boshlagan. Keyinchalik u namuna maktabiga aylantirilib, unda 5–6 sinf kabi yuqori sinflar bo‘lgan. Toshkentlik ma’rifatparvar Saidrasul Saidazizov shaharda yangi usuldagi mahalliy maktablar ochgan, ularni rus-tuzem maktablaridagi ta’lim-tarbiya metodikasi asosida ishlangan dastur va darsliklar bilan ta’minlagan, o‘zi ham o‘qituvchilik qilgan. Uning «usuli savtiya» («tovush usuli») metodidagi «Ustozi avval» (1902) darsligi 17 marta nashr etilgan. Munavvarqorining «Adibi avval», «Adibi soniy» (1907), Abdulla Avloniyning «Birinchi muallim» (1910), «Ikkinchi muallim» (1912) kabi darsliklari chop qilingan.