Как поступить? представьте, что в вашей семье родился малыш. теперь мама не работает, а ухаживает за новорождённым. её зар-плата до рождения ребёнка составляла 30 тыс. р. теперь она получает пособие по уходу за ребёнком 12 тыс. р. какую сумму вашей семье нужно было отложить, чтобы компенсировать потерю заработной платы за 1, 5 года при рождении ребёнка (т.е. за время, которое мама бу- дет в отпуске по уходу за ребёнком)? 2. представьте, что предприятие, на котором работала ваша мама, закрылось и она осталась без работы. что нужно те- перь сделать маме, чтобы получать пособие по безработице? .

1) 5002000
2) пойти искать работу.

Дефицит - превышение спроса над предложением. Дефицит свидетельствует о несовпадении спроса и предложения и отсутствии уравновешивающей цены.

Дефицит может носить временный или постоянный характер. Но в любом случае его последствия вполне очевидны - компания недополучает прибыль. Однако не все так просто. Если дефицит носит постоянный затяжной характер, то последствия могут быть печальнее, чем кажется на первый взгляд:

Недополучение прибыли по причине слишком низкой цены;

Прямые убытки вследствие отсутствия продаж;

Ухудшение имиджа магазина в глазах покупателей: "Здесь никогда не бывает нужных продуктов";

Потеря потенциальных и реальных клиентов;

Пустота на полках магазинов, незаполненные прилавки;

Рост продаж у конкурентов, у которых есть такой товар;

Издержки из-за действий, направленных на устранение дефицита - перемещение товара на полках поиск товара-заменителя;

Напрасно потраченные деньги на рекламную кампанию или дегустацию;

Стресс у сотрудников и как следствие, их демотивация.

Последствия дефицита больше касаются внешней среды магазина и особенно опасны для компании, которая находится в стадии роста и развития, когда завоевание покупателей и их лояльности является стратегической целью.

Объяснение:

Наведу один приклад: «Німці їдять небагато з іншої причини. У них інший раціон. Їхня культура харчування дуже відрізняється від нашої. З огляду на те, що ціни на продукти приблизно однакові в Німеччині та Україні, вони (німці) їдять менше не тому, що в них немає можливості, а тому, що така культура. І тому вони витрачають менше порівняно з нашими людьми» (Джерело: Цензор).

Тому хочу поділитися інформацією про раціон німців та українців та порівняти його (розраховано за даними ФАО за 2014 рік).

Почнемо із значної різниці у показнику ВВП на душу населення. На одного німця ВВП становило $42 тис., що у 5,8 раз перевищувало відповідний показник в Україні. Проте калорійність харчування була більшою лише на 11%.

 Україна Німеччина Німеччина/Україна, %

ВВП/душу населення, $ тис. 7,30 42,10 577%

Калорійність харчування, ккал/особу/день 3206 3543 111%

Структура продовольчої корзини, ккал/особу/день      

Зернові культури 1234     879 71%

Цукор і солодощі 446  475  107%

Олія та тваринні жири 398   719 181%

Овочі 80   67 84%

М'ясо 186   368 198%

Молоко 285  340  119%

Яйця 51   50 97%

Алкоголь 135  248  184%

Інше 391   397 101%

У структурі щоденної продовольчої корзини явно відрізняються показники споживання м’яса, алкоголю, олії та тваринних жирів, яких німці їдять значно більше за українців. Проте зернових культур (звичайно, у готових продуктах), овочів та яєць українці споживають більше.

Також цікаво подивиться на структуру харчування в інших країнах.

Калорійність харчування по окремих країнах, ккал/особу/день та ВВП на душу населення

Калорійність харчування по окремих країнах, ккал/особу/день та ВВП на душу населення

Частка окремих видів продовольства у формуванні раціону населення, ккал/особу/день