Определите относительное и абсолютное изменение издержек производства в связи с изменением объема продукции по следующим данным: объем продукции по плану – 100 тыс. т, объем продукции по отчету – 90 тыс. т. Затраты на плановый объем продукции (тыс. руб.): сырье для производства продукции – 10, 00; полуфабрикаты для производства продукции – 2, 00; заработная плата производственных рабочих – 50, 00; отчисления на государственное страхование – 20, 00; амортизация оборудования – 10, 00; заработная плата и отчисления на государственное социальное страхование административного персонала – 7, 90; расходы по содержанию производственных помещений – 0, 05; электроэнергия на производственные нужды – 10, 00; электроэнергия на освещение служебных помещений – 0, 05. Итого: 110, 00.

Четверть россиян не доверяют отечественным финансовым организациям. Из 1600 человек, о Всероссийским центром изучения общественного мнения (ВЦИОМ), постоянны в своем негативном отношении к банкам 24 процента респондентов. В общей сложности склонны скорее не доверять банкам 34 процента участников опроса.Согласно данным ВЦИОМ, за последние три года 16 процентов граждан России стали испытывать к банкам больше доверия, а 8 процентов - меньше. Стоит отметить, что 31 процент респондентов затруднились с оценкой своего отношения к отечественной банковской системе.При этом те участники опроса, которые относят себя к материально обеспеченным, говорят о росте своего доверия к банкам чаще (27 процентов), чем средне- и малообеспеченные респонденты (16 и 9 процентов соответственно). Россияне в возрасте от 18 до 24 лет склонны доверять банковской системе - таких 46 процентов. Пожилые люди скорее не доверяют банкам - их доля составляет 27 процентов.Каждый второй о считает, что в ближайшие год-два банковская система будет достаточно стабильной. Повторение кризиса, аналогичного разразившемуся в августе 1998 года, допускают 11 процентов

Только это...

Технологічний б виробництва — це засоби праці в сукупності з матеріалами, технологіями, енергією, інформацією та організацією виробництва. 

Рубежі між технологічними виробництва відокремлюють один від одного великі етапи історії людської цивілізації. Перехід від одного такого виробництва до іншого головним чином визначається змінами в характері засобів праці, прогресом науки і техніки. За багато тисяч років розвитку цивілізації знаряддя праці, наука, техніка, технологія пройшли складний і суперечливий шлях, на якому слід виділити такі головні етапи.

Перший етап технологічного виробництва бере початок з виникнення первісного ладу, появи найелементарніших знарядь праці. Він охоплює багато тисяч років існування людського суспільства і завершується наприкінці ХVIII — на початку XIX ст., тобто до виникнення машинного виробництва. Технологічний б виробництва на цьому етапі, як правило, базується на ручній праці. З позицій сучасності це — етап занадто повільного екстенсивного економічного зростання, головним фактором якого за витратами енергії була сама людина. Наука і техніка на даному етапі розвивалися окремо одна від одної.

Другий етап нового технологічного виробництва почав зароджуватися з кінця ХVIII—початку XIX ст. Характерним для нього було те, що він базувався на машинній праці. Виробничі функції окремого господарника стали закріплюватися за цілими підприємствами. У цей період часу (аж до кінця XIX ст.) виробництво стає дедалі суспільнішим, поглиблюється суспільний поділ праці.

З початку 40-х років XX ст. домінуючою виявляється подетальна і поопераційна форма поодинокого поділу праці, а її матеріальною основою стає комплексна механізація та автоматизація виробництва.

З середини 50-х років починає формуватися новий технологічний б виробництва, що базується на автоматизованій праці. У цей період продуктивні сили переростають масштаби окремих національних держав. Тому подетальна і поопераційна форма поодинокого поділу праці розвивається як у межах окремих національних держав, так і у міжнародному масштабі.

Отже, технологічний б виробництва характеризує етапи розвитку суспільного виробництва з точки зору вдосконалення засобів праці, науки, техніки, технології, енергетичного та інформаційного забезпечення в організації виробництва.

Економічне зростання є надзвичайно складним явищем. З да­ного приводу відомий американський історик економічної думки Б. Селігмен зазначав, що задовільна теорія економічного зрос­тання повинна враховувати природні ресурси, політичні інститути, законодавство, а також багато психологічних і соціальних факторів. Розробка такої всеохоплюючої теорії, на думку вченого, — майже нездійсненне завдання. Відомі економісти, автори теорій економічногозростання, ясна річ, не претендували на створення всеохоплюючої та універсальної теорії, не робили спроб «обійня­ти неосяжне». Тому кожна теорія або модель мають відповідні припущення та абстракції, які дозволяють виділити і вивчити найбільш суттєві фактори економічного зростання.