Задача 1 Визначте суму прибутку підприємства від звичайної діяльності, якщо: 1) собівартість виготовленої продукції за рік – 720 тис. грн; 2) рентабельність продукції - 18%; 3) залишки товарної продукції (за собівартістю): на початок року - 56 тис. грн, на кінець року - 45 тис. грн; 4) підприємство отримало штраф за порушення господарських угод - 4 тис. грн., сплатило штрафів на суму – 6 тис. грн. 5) виручка від реалізації основних засобів (без ПДВ) – 37 тис. грн, а їх залишкова вартість - 18 тис. грн; 6) витрати, пов'язані з реалізацією - 4 тис. грн; 7) прибуток від інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства - 6, 5 тис. грн; 8) дохід від надання частини будівлі офісу в операційну оренду – 9800 грн.Задача 2 Визначте зміну величини прибутку підприємства від основної діяльності в плановому періоді. Оцініть також зміну величини витрат на 1 грн. товарної продукції. У звітному періоді за обсягу реалізації 98750 виробів за ціною виробника 30 грн. підприємство отримало прибутку в розмірі 414, 75 тис.грн. У плановому періоді за рахунок удосконалення виробничого процесу очікується скорочення на 4, 5 коп. витрат на 1 грн. товарної продукції. Враховуючи збільшення попиту на продукцію, підприємство планує підвищити ціну виробника до 34, 0 грн. без зменшення обсягів реалізації.​

Начиная со второй половины 14 века центром торговых отношений на Руси становится Москва. Она становится средоточением всей русской торговли и промышленности. Она дает торговле вес, меру, монету, направление торговой деятельности. Именно в Москве происходят все весомые торговые сделки, издаются государственные указы для регламентации и поддержки коммерции, здесь же живут богатейшие купцы.

В образовании русского централизованного государства в 15-16 вв. имела значение торговля между княжествами. Во внутренней торговле стали участвовать многие социальные группы (ремесленники, крестьяне, служилые люди, дворяне, бояре) , а также монастыри. Основной формой торговли в городах стали ежедневные рынки. Возникли различные Гостинные дворы и торговые ряды с направленной специализацией товаров по видам и географической направленности или принадлежности. Гостинные дворы существовали в основном для оптовой торговли. Розничная и мелкорозничная торговля была сосредоточена в торговых рядах: лоскутный, ветошный, рыбный, охотный и др. Названия рядов полностью соответствовали ассортименту товаров, которые там предлагались к продаже населению.

Стали развиваться различные виды передвижной торговли и разностной торг, которым занимались скупщики, прасолы, коробейники и т. п. Однако остатки феодальной раздробленности и многочисленные внутренние таможенные пошлины задерживали развитие внутренней торговли.

Стала развиваться ярмарочная торговля. Сбором налогов с торговли и таможенными сборами ведал Приказ Большой казны. Успешному развитию торговли в 17 веке содействовал принятый в 1653 году Торговый Устав.

К началу эпохи правления Петра Великого на территории России обозначились четкие тенденции в развитии торговли: