У епоху Великих Географічних відкриттів (15-16 століття) виникнення страхування було обумовлене кількома причинами:
Ризик морських подорожей: Великі Географічні відкриття передбачали довгі та небезпечні морські подорожі через невідомі води. Це ставило під загрозу життя та майно мореплавців та купців. Страхування надавало можливість зменшити фінансові втрати у випадку зіткнення з небезпеками, такими як корабельні катастрофи, піратство або втрати вантажу.
Потреба у капіталі: Великі Географічні відкриття вимагали значних фінансових вкладень для фінансування експедицій, будівництва кораблів, закупівлі товарів та іншої інфраструктури. Страхування дозволяло залучити додатковий капітал, оскільки інвестори були більш готові ризикувати, знаючи, що їхні інвестиції можуть бути страховані в разі невдачі експедиції.
Зростання торгівлі та розвиток колоніальних поселень: Відкриття нових морських шляхів до колоніальних територій сприяло збільшенню міжнародної торгівлі. Ризики, пов'язані з цими морськими маршрутами, змусили купців шукати захисту своїх інтересів. Страхування відігравало важливу роль у забезпеченні захисту та компенсації втрат в результаті торговельних ризиків, таких як піратство, конфлікти між країнами та інші небезпеки.
Таким чином, страхування стало важливою сферою в епоху Великих Географічних відкриттів, дозволяючи мореплавцям, купцям та інвесторам зменшити ризики та забезпечити захист своїх інтересів у нових морських торговельних маршрутах та колоніях.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
График средник переменных издержек показывает, что у фирмы может быть оптимальный объём производства?
ответ:У завданні 29 вказано, що при неможливості нейтралізації фінансових ризиків за рахунок внутрішніх механізмів застосовують наступні методи:
усе перелічене вище.
Це означає, що всі варіанти 1, 2 і 3 включаються в список методів, які застосовуються при неможливості нейтралізації фінансових ризиків.
У завданні 30 вказано, що до системи внутрішніх фінансових нормативів відносяться:
максимальний розмір активів у високоліквідній формі;
мінімальний розмір комерційного кредиту;
максимальний розмір депозитного вкладу, що розміщується в одному банку;
мінімальний розмір позикових коштів, використовуваних у виробничій господарській діяльності.
Це означає, що всі перераховані варіанти 1, 2, 3 і 4 входять до системи внутрішніх фінансових нормативів.
Объяснение: