10 класс! 1. брусок соскальзывает вниз по наклонной плоскости с углом наклона плоскости к горизонту 30°. коэффициент трения бруска о наклонную плоскость 0, 3. а) изобразите силы, действующие на брусок. б) с каким ускорением скользит брусок по наклонной плоскости? в) какую силу, направленную вдоль наклонной плоскости, необходимо приложить к бруску, чтобы он двигался вверх по наклонной плоскости с тем же ускорением? масса бруска 10 кг. 2. подвешенный на нити шарик массой 100 г отклонили от положения равновесия на угол 60° и отпустили. а) чему равна сила натяжения нити в этот момент времени? б) с какой скоростью шарик пройдет положение равновесия, если сила натяжения нити при этом будет равна 1, 25 н? длина нити 1, 6 м. в) на какой угол от вертикали отклонится нить, если шарик вращать с такой же скоростью в горизонтальной плоскости? 3. космический корабль массой 10 т движется по круговой орбите искусственного спутника земли на высоте, равной 0, 1 радиуса земли. а) с какой силой корабль притягивается к земле? (массу земли принять равной 6 · 1024 кг, а ее радиус — равным 6400 км.) б) чему равна скорость движения космического корабля? в) сколько оборотов вокруг земли совершит космический корабль за сутки?

1б) a=g*(sin(alpha)-k*cos(alpha)) = 10*(1/2-корень(3)/2 *0,3) = 2,4 м/с^2 1в) f=m*(a+g*(sin(alpha)+k*cos( = 10*(2,4+10*(1/2+корень(3)/2 *0,3))=100 н 2а) f=mg*cos(60)=0,1*10*1/2=0,5 н 2б) v=корень(а*r) = корень((f/m-g)*r) = корень((1,25/0,1-10)*1,6) = 2 м/с 2в) tg(alpha)=(v^2/rg); r=l*sin(alpha); tg(alpha)*sin(alpha)=(v^2/lg)=4/(1,6*10)=1/4 4-4cos^2(alpha)-cos(alpha)=0; cos(alpha)=0,883: alpha=28 град 3а) закон всемирного тяготения, вместо r подставить (1.1*rз) получим f тяж 3б) f тяж / м = v^2 / (1.1*rз) => v=корень( (1.1*rз)*f тяж / м) 3в) n=24*60*60*v/(1.1*rз)

Любой включенный в электрическую цепь проводник нагревается протекающим через него электрическим током, причем потери энергии пропорциональны активному сопротивлению. Пока нагрев незначителен, расход мощности идет в основном на повышение температуры проводника. При более высокой температуре начинается отдача тепла в окружающую среду, которая замедляет дальнейший нагрев и в конце концов ограничивает его. С другой стороны, с повышением температуры возрастает электрическое сопротивление металлических проводников, в результате чего нагрев проводника при данном токе усиливается. При определенных условиях этот нагрев компенсирует расход тепла в окружающую среду, так что равновесное состояние установиться не может.

Електроємність характеризує здатність провідників або системи з декількох провідників накопичувати електричні заряди, а отже, і електроенергію, яка в подальшому може бути використана, наприклад, при фотозйомці (спалах) і т. д.  розрізняють електроємність відокремленого провідника, системи провідників (зокрема, конденсаторів) .  відокремленим називається провідник, розташований далеко від інших заряджених і незаряджених тел так, що вони не впливають на цей провідник ніякого впливу.  електроємність відокремленого провідника — фізична величина, рівна відношенню електричного заряду відокремленого провідника до його потенціалу: ~c = \frac{q}{\varphi}. в сі одиницею електроємність є фарад (ф) .  1 ф — це електроємність провідника, потенціал якого змінюється на 1 в при повідомленні йому заряду в 1 кл. оскільки 1 ф дуже велика одиниця ємності, застосовують долішні одиниці: 1 пф (пікофарад) = 10-12 ф, 1 нф (нанофарад) = 10-9 ф, 1 мкф (микрофарад) = 10-6 ф і т. д.  електроємність провідника не залежить від роду речовини і заряду, але залежить від його форми і розмірів, а також від наявності поблизу інших провідників або діелектриків. дійсно, наблизимо до зарядженого шару, сполученого з электрометром, незаряженную паличку (рис. 1). він покаже зменшення потенціалу кулі. заряд q кулі не змінився, отже, збільшилася ємність. це пояснюється тим, що всі провідники, розташовані поблизу зарядженого провідника, електризуються через вплив в полі його заряду і більш близькі до нього індуковані заряди протилежного знака послаблюють полі заряду q.  рис. 1  якщо відокремленим провідником є заряджена сфера, потенціал поля на її поверхні ~\varphi = \frac{q}{4 \pi \varepsilon_0 \varepsilon r}, де r — радіус сфери, ε — діелектрична проникність середовища, в якій знаходиться провідник. тоді  ~c = \frac{q}{\varphi} = 4 \pi \varepsilon_0 \varepsilon r -  електроємність відокремленого сферичного провідника.  зазвичай на практиці мають справу з двома провідниками. розглянемо систему з двох різнойменно заряджених провідників з різницею потенціалів φ1 - φ2 між ними. щоб збільшити різницю потенціалів між цими провідниками, необхідно виконати роботу проти сил електростатичного поля і перенести додатковий негативний заряд -q з позитивно зарядженого провідника на негативно заряджений (або заряд +q з негативно зарядженого провідника на позитивно заряджений) . при цьому збільшується абсолютне значення обох зарядів: як позитивного, так і негативного. тому взаємної электроемкостью двох провідників називають фізичну величину, що чисельно дорівнює заряду, який потрібно перенести з одного провідника на інший, для того щоб змінити різниця потенціалів між ними на 1 в:   ~c = \frac{q}{\varphi_1 - \varphi_2}.  взаємна електроємність залежить від форми і розмірів провідників, від їх взаємного розташування і відносної діелектричної проникності середовища, що заповнює простір між ними.