Какие факторы обусловили социально-демографическую ситуацию в барановичском районе какие факторы повлияли на особенности природы барановичского района какие факторы обусловили хозяйственную специализацию барановичского района

Приспособляемость растений к окружающей среде  растения распространены на земле почти повсеместно. исключение составляют большая часть антарктиды, гренландии, острова северного ледовитого океана и верхние части горных массивов. необыкновенная приспособленность растений к различным местам обитания поистине удивительна. бывает даже трудно представить, как то или иное растение может существовать в трудных, порой экстремальных условиях природной среды. а они живут, растут, развиваются и потомство!   живя в условиях крайнего севера или жаркого юга, растения приспосабливают строение своей древесины, листьев, побегов к конкретным условиям. это дает им возможность жить при низких или, наоборот, при высоких температурах почвы и воздуха, при избытке или недостатке освещения и влаги.  чем жестче и тяжелее условия обитания, тем гениальнее и разнообразнее приспособляемость растений к превратностям окружающей среды. нередко приспособление заходит столь далеко, что внешняя среда начинает полностью определять форму растения. и тогда растения, относящиеся к различным семействам, но обитающие в одних и тех же суровых условиях, часто становятся внешне столь похожими друг на друга, что это может ввести в заблуждение в отношении истинности их родственных связей.  например, в пустынных областях для многих видов, и, прежде всего, для кактусов, наиболее рациональной оказалась форма шара. однако не все то, что имеет шарообразную форму и утыкано шипами-колючками, - кактусы. столь целесообразная конструкция, позволяющая выжить в тяжелейших условиях пустынь и полупустынь, возникла и в других систематических группах растений, не принадлежащих к семейству кактусовых. и наоборот, кактусы не всегда приобретают форму шара или колонны, усеянной колючками.  кактусы  кактусы, которые приспособились жить в кронах лесных великанов и стебли которых, подобно лианам, свисают до самой земли, широко распространены в тропических лесах центральной и южной америки. некоторые из них обитают даже на мадагаскаре и цейлоне.  лазящие кактусы - это ли не поразительный пример способности растений приспосабливаться к новым условиям жизни? но он не единственный из многих сотен других.  лазящие кактусы  обычными обитателями тропических джунглей являются вьющиеся и лазящие растения, а также растения-эпифиты, поселяющиеся в кронах древесных растений. все они стремятся как можно скорее выбраться из вечных сумерек густого подлеска девственных тропических лесов. они находят путь наверх, к свету, не создавая при этом мощных стволов и опорных систем, требующих огромных затрат строительного материала. они спокойно карабкаются вверх, пользуясь «услугами» других растений, выступающих в роли опор. для того чтобы успешно справиться с этой новой , растения изобрели разнообразные и довольно совершенные в техническом отношении органы: цепляющиеся корни и черешки листьев с выростами на них, шипы на ветвях, цепляющиеся оси соцветия и т. д. в распоряжении растений имеются петли-арканы; специальные диски, с которых одно растение своей нижней частью прикрепляется к другому; подвижные усиковидные крючочки, вначале впивающиеся в ствол растения-хозяина, а затем разбухающие в нем; разного рода сдавливающие приспособления и, наконец, весьма изощренный аппарат захватывания.  таким образом, все растения и животные постоянно адаптируются к окружающей среде. чтобы понять, как это происходит, необходимо рассматривать не только животное или растение в целом, но и генетическую основу адаптации. поставь как лучший

Клімат формується під впливом тісно пов'язаних між собою чинників, які в кожному конкретному регіоні землі мають свої особливості. насамперед це сонячна радіація, характер земної поверхні і циркуляція атмосфери. взаємодія цих чинників, їх інтенсивність і особливості впливу характеризуються певною територіальною індивідуальністю. в свою чергу, кожен з перелічених чинників формується під дією елементів, яким також властиві свої індивідуальні ічні ознаки. важливу роль у кліматоутворенні в україні відіграє  сонячна радіація, величина якої залежить від інтенсивності і тривалості надходження енергії сонця, прозорості атмосфери, характеру поверхні землі тощо. енергія сонця, в свою чергу, залежить від висоти його над горизонтом, тривалості дня. україна займає порівняно велику площу, що істотно впливає на різницю між висотою сонця над північними і південними її районами. взимку (22 грудня) опівдні на півночі висота сонця становить 15°, на півдні — 23°, влітку (22 червня) — відповідно 60 і 68°. щодо тривалості дня, то влітку вона на півночі на 1-2 години більша, ніж на півдні. більша тривалість дня на півночі в теплу пору року частково компенсує тут, порівняно з півднем, дещо менше надходження сонячної радіації внаслідок нижчої висоти сонця. це дуже важливий чинник, що поліпшує умови розвитку землеробства, зокрема вирощування сільськогосподарських культур так званого довгого дня (наприклад, льону-довгунця). загальна кількість променевої енергії, яка досягає земної поверхні, називається  сумарною сонячною радіацією.  сумарна сонячна радіація вимірюється в кілокалоріях (ккал) або в мегаджоулях (мдж) на одиницю площі (1 м кв). на території україни сумарна сонячна радіація зростає з північного заходу (до 4190 мдж/м кв) на південний схід (близько 5200 мдж/м кв)  (мал. 26).  причому велика кількість сонячної радіації, що складається з прямої та розсіяної, відбивається від поверхні. відношення відбитої сонячної енергії до сумарної кількості енергії, що надходить на земну поверхню, називається  альбедо землі;   визначається у відсотках. показник альбедо на північному заході вищий (близько 25 %), ніж на південному сході та півдні (16-18 %). особливо значний цей показник за наявності снігового покриву (до 80 %); від водної поверхні сонячна радіація майже не відбивається. різниця величин надходження і витрати тепла, зумовлена сонячною радіацією, формує величину  радіаційного .  в умовах україни середня багаторічна величина радіаційного додатня і не перевищує 1700 мдж/м кв. на півдні кримського півострова вона зростає до 2400 мдж/м кв.