Причини які впливають на збільшення кількості міського населення в україні

Україна залишається переважно урбаністичною країною з помітною превагою міського населення над сільським. Станом на 1 травня 2008 р. чисельність міського населення становила 31,615 млн. осіб (68,3 %), сільського - 14,648 млн. осіб (31,7%). Найвища питома вага міського населення в Донецькій області - 95,5%, Луганській - 86,4 % та Дніпропетровській - 83,5 %. Найнижчій рівень урбанізації притаманний західним областям ,де переважає сільське населення, питома вага якого становить: у Закарпатській області - 62,9%, Івано-франківській - 57,1 % , Чернівецькій - 58,5%, Тернопільській - 56,8% та Рівненській - 52,5%.

Економічне зростання та швидка урбанізація наприкінці XIX ст. призводили до поступового зменшення народжуваності, хоча абсолютна кількість народжень постійно зростала. З 1860 по 1913 кількість народжень збільшилась більше ніж вдвічі. У 1906 році на українських землях народилося приблизно 1.460 тис. дітей, з них 1243.3 тис. в межах губерній Російської імперії і 210-220 тис. - в Австро-Угорщині. До 1911 р кількість народжень в російській частині збільшилася - до 1260.0 тис., хоча коефіцієнт народжуваності зменшився - з 44 до 40 на 1000 осіб. Кількість народжень на західно - українських землях майже не змінювалась через велику перенаселеність та еміграцію.

Объяснение:

Антропогенные факторы могут быть первичными, или прямыми (строительство населенного пункта или объекта инфраструктуры, развитие сельского хозяйства, прямое истребление животных или растений, акклиматизация, интродукция, одомашнивание), и вторичными или косвенными (глобальное потепление, лесные пожары, осушение болот, загрязнение, и тому подобное). В настоящее время человеческая деятельность охватывает не только поверхность и верхние слои коры Земли (всю биосферу) но и ближайшее околоземное пространство. Появление в 1980-х годах над Антарктикой «озоновых дыр», глобальное потепление климата (увеличение средней температуры на 0,5°С), таяние ледников, фактическое исчезновение Аральского моря — примеры влияния антропогенных факторов.

Долгой зимой ночь в этом месте длится 21 час, а средняя температура зимой составляет -45°С. Посёлок расположен всего в нескольких сотнях километров от Полярного круга, но представляет собой вполне цивилизованное место. В посёлке есть школа, которая закрывается только при температуре ниже -52°С.

В посёлке нет мобильной связи, а большинство легковых и грузовых автомобилей бесполезны. Трубы могут перемёрзнуть за считанные часы. Постоянно работает электростанция — необходимо, чтобы она не останавливалась ни на минуту и работала 24 часа в сутки.

Хоронить мёртвых здесь почти невозможно: земля промёрзла, а значит, выкопать могилу — труднейшая задача. Там, где планируется рыть могилу, разжигают костры, и они должны постоянно гореть в течение довольно долгого времени, чтобы прогрелась почва. Процесс может занять несколько дней. Раньше жители практиковали нечто вроде тибетских небесных похорон, оставляя тела висеть на деревьях, где их объедали дикие животные, но правительство страны положило конец этой практике