Назвіть Чинники, які впливають на формування клімату Північної Америки.2. Визначте, які типи клімату Північної Америки характеризують поданіКЛіматичні діаграми. Назвіть найхарактерніші ознаки кожного кліма-тичного поясу Північної Америки(мал. 94, с. 135​

Радиоактивные изотопы, возникшие при аварии на Чернобыльской АЭС

Какие особо опасные для жизнедеятельности человека радиоактивные изотопы возникли при аварии на Чернобыльской АЭС и как это отражается на здоровье человека. Раскрыть пути попадания радиоактивных изотопов в атмосферу, воду и пищу, их отрицательное воздействие на организм человека.

Чернобыльская АЭС расположена на Украине вблизи города Припять, в 18 километрах от города Чернобыль, в 16 километрах от границы с Белоруссией и в 110 километрах от Киева.

Перед аварией в реакторе четвёртого блока находилось 180—190 тонн ядерного топлива (диоксида урана). По оценкам, которые в настоящее время считаются наиболее достоверными, в окружающую среду было выброшено от 5 до 30 % от этого количества. 180 тонн диоксида урана составляет лишь незначительную часть от объёма реактора. Реактор в основном был заполнен графитом; считается, что он сгорел в первые дни после аварии. Кроме того, часть содержимого реактора расплавилась и переместилась через разломы внизу корпуса реактора за его пределы.

Кроме топлива, в активной зоне в момент аварии содержались продукты деления и трансурановые элементы — различные радиоактивные изотопы, накопившиеся во время работы реактора. Именно они представляют наибольшую радиационную опасность. Большая их часть осталась внутри реактора, но наиболее летучие вещества были выброшены наружу, в том числе:

- все благородные газы, содержавшиеся в реакторе;

- примерно 55 % йода в виде смеси пара и твёрдых частиц, а также в составе органических соединений;

- цезий и теллур в виде аэрозолей.

Суммарная активность веществ, выброшенных в окружающую среду, составила, по различным оценкам, до 14 Ч 1018 Бк (14 ЭБк), в том числе:

- 1,8 ЭБк йода-131,

- 0,085 ЭБк цезия-137,

- 0,01 ЭБк стронция-90 и

- 0,003 ЭБк изотопов плутония;

Клімат і води. У розподілі температури вод Індійського океану також чітко простежується зональність. З віддаленням від екватора і тропіків до високих широт води стають дедалі холоднішими. Прибережні тропічні води Індійського океану найтепліші у Світовому океані. Так, температура вод у Червоному морі та Перській затоці становить +34°С — +35°С, а біля берегів Антарктиди — -1,8°С.
Від температури води залежить і температура повітря. Найкраще повітря прогрівається в екваторіальних і тропічних широтах, де його температура впродовж року становить +27°С — +32°С, а на півночі Аравійського моря і Бенгальської затоки влітку досягає +40°С.
Широтна зональність добре помітна також і в розподілі атмосферних опадів над океаном. В екваторіальних широтах тут випадає за рік близько 3 000 мм опадів. У районі тропіків — у Червоному морі, Перській затоці, на півночі Аравійського моря — їх кількість не перевищує 100 мм за рік.
Співвідношення опадів і випаровування впливає на солоність вод Індійського океану. Якщо на екваторі вона становить 34%о, то у тропічному поясі — 37%о. У Червоному морі, де сухі гарячі вітри з материка зумовлюють надзвичайно високу випаровуваність гається найвища солоність океанічних вод у світі — близько 42%о.