Чи існує трикутник MPK у якому кут P дорівнює 98 градусів, сторона MP дорівнює 12 сантиметрів, сторона MK дорівнює 10 сантиметрів?​

Углеводы всасываются в кровь в виде моносахаридов, главным образом глюкозы (виноградного сахара) . Откладываются они в организме в виде животного крахмала — гликогена. Запасы гликогена в организме невелики, в среднем они составляют 500—600 г. По мере необходимости гликоген расщепляется на моносахариды и поступает в кровь. Гликоген откладывается главным образом в печени и мышцах. Избыток углеводов может превращаться в организме в жир.

В обмене углеводов большую роль играет гормон поджелудочной железы —инсулин, поступающий непосредственно в кровь. Инсулин усвоению организмом сахара путем превращения его в гликоген. Если инсулина вырабатывается в организме недостаточно, то гликогена образуется меньше и он не откладывается в печени и мышцах. Поэтому содержание сахара в крови повышается, а почки начинают выделять избыток сахара с мочой. Наступает заболевание, известное под названием диабета, или сахарной болезни. При этом заболевании часто приходится вводить больному инсулин, добываемый из поджелудочной железы животных.

Иногда избыток сахара в пище (например, 200—300 г на прием) может вызвать временное повышение содержания сахара в крови, так как организм не успевает переработать этот сахар в гликоген. Одновременно через почки начинает выделяться образовавшийся избыток сахара. Такое повышение сахара в крови, называемое пищевой гипергликемиеи, наблюдается при увлечении сладостями (конфетами, вареньем, виноградом, содержащим до 20% глюкозы, и т. п.) ; оно обычно проходит без последствий для организма.

Другой гормон — адреналин — вызывает усиленное превращение гликогена в сахар; под его влиянием глюкоза поступает в кровь.

Объяснение:

зміна кількісних та якісних характеристик довкілля внаслідок надходження до нього або утворення в ньому не характерних хімічних, фізичних чи біологічних чинників, що негативно впливають на стан навколишнього природного середовища та життєдіяльність людини. За характером походження виділяють З. д. природне та антропогенне. Джерелами природ. забруднення є стихійні природні процеси і явища (землетруси, виверження вулканів, селі, пожежі, масове розмноження шкідників тощо). Джерела антропоген. З. д. можуть бути матеріал. (газоподібні, рідкі та тверді відходи, викиди токсич. сполук і сумішей, стічні води) та енергет. (різні види випромінювання, теплові викиди, акустичні явища тощо). За часом взаємодії з довкіллям розрізняють забруднення стійке і нестійке. До стійких забруднювачів належать такі, що довго не утилізуються природ. шляхом (пластмаси, поліетилени, деякі метали тощо). Нестійкі забруднювачі негативно діють короткий період часу і розчиняються або знищуються в екосистемах внаслідок перебігу природ. фіз.-хім. чи біоклімат. процесів. Найбільшої шкоди довкіллю завдає антропогенне забруднення, що виникає внаслідок прямого або опосередк. впливу діяльності людини на природне середовище.

Объяснение: