Вгруппе «виагра» поют три девушки: блондинка, рыжая и брюнетка. в клипе «бриллианты» девушки одеты в белое, красное и черное платья. интересно, - заметила брюнетка, - что цвета наших с вами волос не соответствуют нашим платьям. - а ведь верно, но мне подошло бы твое платье, - подтвердила девушка в белом платье. в какое платье была одета каждая из девушек?

В белом платье рыжая девушка, в красном -- брюнетка, в черном -- блондинка.
Брюнетке отвечает девушка в белом, значит не блондинка.
Если девушке в белом подошло бы платье в красном, значит, в красном брюнетка.
Ну, блондинка, с ней всё понятно.

DIM x AS INTEGER, y AS INTEGER
DIM f AS INTEGER, p AS INTEGER
CLS
FOR x = 0 TO 40
   y = x * x + x + 41
   IF y MOD 2 = 0 THEN f = -1 ELSE f = 0
   p = 3
   DO WHILE f = 0 AND p * p <= y
      IF y MOD p = 0 THEN f = -1 ELSE f = 0
      p = p + 2
   LOOP
   IF f = 0 THEN
      PRINT "x="; x, "y="; y, "Is Prime"
   ELSE
      PRINT "x="; x, "y="; y, "Not Prime"
   END IF
NEXT x
END

Обнаружился странный эффект qBASIC.
Последовательность команд:
y:=x^2+x+41 для x=40 присваивает у значение 1681.
Для p=41 значение p^2 также равно 1681, но значение выражения
p^2<=y при этом оказывается ложным, хотя p^2 в этом случае должно быть равно у.
В связи с этой странностью вместо х^2 использовано х*х, а вместо p^2 использовано р*р.

Результат выполнения программы:
x= 0          y= 41         Is Prime
x= 1          y= 43         Is Prime
x= 2          y= 47         Is Prime
x= 3          y= 53         Is Prime
x= 4          y= 61         Is Prime
x= 5          y= 71         Is Prime
x= 6          y= 83         Is Prime
x= 7          y= 97         Is Prime
x= 8          y= 113        Is Prime
x= 9          y= 131        Is Prime
x= 10         y= 151        Is Prime
x= 11         y= 173        Is Prime
x= 12         y= 197        Is Prime
x= 13         y= 223        Is Prime
x= 14         y= 251        Is Prime
x= 15         y= 281        Is Prime
x= 16         y= 313        Is Prime
x= 17         y= 347        Is Prime
x= 18         y= 383        Is Prime
x= 19         y= 421        Is Prime
x= 20         y= 461        Is Prime
x= 21         y= 503        Is Prime
x= 22         y= 547        Is Prime
x= 23         y= 593        Is Prime
x= 24         y= 641        Is Prime
x= 25         y= 691        Is Prime
x= 26         y= 743        Is Prime
x= 27         y= 797        Is Prime
x= 28         y= 853        Is Prime
x= 29         y= 911        Is Prime
x= 30         y= 971        Is Prime
x= 31         y= 1033       Is Prime
x= 32         y= 1097       Is Prime
x= 33         y= 1163       Is Prime
x= 34         y= 1231       Is Prime
x= 35         y= 1301       Is Prime
x= 36         y= 1373       Is Prime
x= 37         y= 1447       Is Prime
x= 38         y= 1523       Is Prime
x= 39         y= 1601       Is Prime
x= 40         y= 1681       Not Prime

Необхідність пошуку потрібної інформації у людини  виникає повсякчас, незалежно від сфери її професійних інтересів: з якої платформи відправляється потяг на Хмельницький, як приготувати вареники з вишнями, яку будову має молекула води, скільки днів тривала друга світова війна, чи справджується прикмета про чорну кішку, яка частота змінного електричного струму в побутовій електричній мережі, яке закінчення мають іменники третьої відміни в родовому відмінку однини та ін. Відповіді на частину з цих запитань людина може отримати зі своєї пам'яті, для отримання інших необхідно звернутися до інформаційної системи залізничного вокзалу, переглянути кулінарну книгу, довідник з хімії, фізики чи електротехніки, посібник з правопису тощо. Для полегшення пошуку потрібної інформації людство придумало багато засобів – універсальні енциклопедії і енциклопедії з предметних галузей, довідники і словники, довідкові бюро та інформаційні табло та ін. Обсяги повідомлень, які накопичило людство, невпинно зростають Так, при розкопках стародавнього міста шумерів Ур було знайдено більше 20 тисяч глиняних табличок з відомостями про звичаї давнього народу, його легенди та історичні події, що відбувалися більше, ніж 5 тисяч років тому. Знаменита Олександрійська бібліотека, яка була заснована в Єгипті у ІІІ ст. до нашої ери, за різними джерелами містила від 100 до 700 тисяч рукописів. Сьогоднішні бібліотеки вражають обсягами різноманітних даних. Найбільшою в світі вважається Британська бібліотека в Лондоні, яка нараховує більше 150 млн. одиниць зберігання, а найбільша бібліотека нашої країни – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського в Києві нараховує більше 15 млн. одиниць зберігання. Вчені запевняють, що зберігання великих обсягів даних виправдано тільки за умови, якщо пошук потрібних даних здійснюється швидко і подаються вони в доступній для розуміння формі. Ці умови забезпечують сучасні технології зберігання даних. Основою цих технологій є комп’ютеризовані бази даних.