язык питон 1) Сколько раз будет выполнено тело цикла?​ а) for i in range(15): s = s + 1​ б) for i in range(10, 15): s = s + 1​ в) for i in range(-1, 1): s = s + 1​ г) for i in range(1, 1): s = s + 1​ д) k = 5​ for i in range(k-1, k+1): s = s + 1 2) Напишите программу, которая вычисляет сумму: а) первых n натуральных чисел; б) квадратов первых n натуральных чисел; в) всех чётных чисел в диапазоне от 1 до n; г) всех двузначных чисел.

У мові програмування Object Pascal є кілька команд, які можуть реалізувати цикл. Одна з них - команда циклу з лічильником. Її доцільно використовувати в тих випадках, коли кількість повторень команд тіла циклу відома ще до початку виконання команди циклу. Загальний вигляд цієї команди такий:

for <ім’я змінної> := <вираз1> to <вираз2> do begin  <команди тіла циклу> end;

Рядок for <ім’я змінної> := <вираз1> to <вираз2> do (англ. for - для, to - до, do - робити, виконувати) називають рядком заголовка команди циклу з лічильником. Змінну в рядку заголовка команди циклу з лічильником, що стоїть перед знаком присвоювання, називають лічильником циклу.  Лічильник циклу, виразі і вираз2 мають набувати тільки цілих значень. Якщо тіло циклу складається лише з однієї команди, операторні дужки begin і end можна не ставити.

Виконується команда циклу з лічильником так:

1) Надати лічильнику циклу і значення виразі.

2) Обчислити значення логічного виразу і J вираз2.

3) Якщо значення логічного виразу true, то виконати команди тіла циклу і перейти до виконання команди 4, якщо false - перейти до виконання команди, наступної за командою циклу.

4) Збільшити значення лічильника циклу на 1.

5) Перейти до виконання команди 2.

Для ілюстрації виконання команди циклу з лічильником розглянемо фрагмент проекту, в якому обчислюється сума 12 + 22 + 32 + 42.

var s, і: integer; begin s := 0;

for і := 1 to 4 do begin

s := s + i*i; end;

Labell.Caption := IntToStr (s); end;

Виконаємо цей фрагмент програми.

Команда     Результат виконання

s := 0              s = 0

i := 1                 i = 1

i <= 4              (1 <= 4) = true

s := s + i*i        s = 0 + 1*1 = 1

i := i + 1            i = 2

i <= 4              (2 <= 4) = true

s := s + i*i        s = 1 + 2*2 = 5

i := i + 1            i = 3

i <= 4              (3 <= 4) = true

s := s + i*i        s = 5 + 3*3 = 14

i := i + 1            i = 4

i <= 4              (4 <= 4) = true

s := s + i*i        s = 14 + 4*4 = 30

i := i + 1            i = 5

i <= 4               (5 <= 4) = false

Labell.Caption := IntToStr (s)         Labell.Caption = 30

Звертаємо вашу увагу, що після закінчення виконання команди циклу з лічильником значення лічильника циклу (змінної і) на 1 більше, ніж значення вираз2, і це значення, за потреби, можна використовувати в наступних командах.

Існує різновид команди циклу з лічильником, у якому лічильник не збільшується на 1, а зменшується на 1:

For <ім’я змінної> := <вираз1> downto <вираз2> do begin

<команди тіла циклу> end;  (англ. down to - униз до).

Цей цикл продовжує виконуватися, якщо значення лічильника циклу більше або дорівнює (не менше) значенню вираз2.

Загальний вигляд команди циклу з лічильником такий:

for <ім’я змінної> := <вираз1> to <вираз2> do begin

<команди тіла циклу> end;

Рядок for <ім’я змінної> := <вираз1> to <вираз2> do називають рядком заголовка команди циклу з лічильником. Змінну в рядку заголовка команди циклу з лічильником, що стоїть перед знаком присвоювання, називають лічильником циклу. Лічильник циклу, виразі і вираз2 мають набувати тільки цілих значень.

< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   След >

Створення таблиць за до Microsoft Access

Одним з основних елементів СУБД Access, як і взагалі будь-якої СУБД, є таблиця. Саме в таблицях БД зберігають всю свою інформацію, і робота з новою БД починається зі створення таблиць.[54]

Говорячи мовою СУБД, кожний рядок таблиці включає дані про один об'єкт (клієнтів, автомобілі). Так рядок містить довідкові дані, а стовпці таблиці містять різні характеристики цих об'єктів - атрибути (наприклад, найменування товарів, адреси клієнтів, марки й ціни автомобілів). Рядки таблиці називаються записами; всі записи мають однакову структуру - вони складаються з полів, у яких зберігаються атрибути об'єкта. Кожне поле запису містить одну характеристику об'єкта й має чітко визначений тип даних (наприклад, текстовий рядок, число, дата), що визначає тип інформації, що зберігається в полі. Всі записи мають ті самі поля, тільки в них містяться різні значення атрибутів.

Робота з таблицями складається з трьох основних етапів:

1) Створення таблиць (опис структури);

2) Встановлення зв'язку між ними;

3) Робота з даними в таблицях: уведення, перегляд, зміна, пошук і т.п.

В Access використовуються три створення таблиць:

- шляхом введення даних;

- за до Конструктора таблиц;

- за до Мастера создания таблиц.

В даній роботі, при створенні таблиць був використаний режим «Конструктора». З цієї причини створення таблиць в інших режимах опустимо. Режим «Конструктора» найбільше часто застосовується користувачами і може також знадобитися для перегляду або зміни структури таблиці. За до конструктора можна формувати таблиці будь-якої складності, з полями будь-якого типу (рис. 3.7).

Вікно нової таблиці в режимі Конструктора

Рисунок 3.7 - Вікно нової таблиці в режимі Конструктора.

Створення таблиці в режимі Конструктора здійснюється в кілька етапів:

1. Завдання імен полів (стовпців) створюваної таблиці.

2. Визначення типу даних для кожного поля таблиці.

3. Завдання (при необхідності) додаткових властивостей кожного поля, або використання значень властивостей, установлених за замовчуванням.

4. Завдання ключових полів.

5. Збереження таблиці під обраним ім'ям.

Імена полів. При завданні імен полів таблиць необхідно дотримуватися ряду правил:

1) Імена полів в таблиці не повинні повторюватися, тобто повинні бути унікальними.

2) Імена полів можуть містити не більше 64 символів, включаючи пробіли. Бажано заміняти пробіл « » (Тип товара) в іменах на знак підкреслення «_» (Тип_товара), або писати кожне слово з великої букви (ТипТовара).

3) Бажано уникати вживання імен полів, що збігаються з іменами вбудованих функцій або властивостей Access (наприклад, Name - ім'я).

4) Ім'я поля не повинне починатися із пробілу або керуючого символу.

5) Імена полів можуть містити будь-які символи, включаючи букви, цифри, пробіли, спеціальні символи, за винятком крапки (.), знаку оклику (!), апострофа (') і квадратних дужок ([), (]).

Цього ж правила необхідно дотримуватися для імен таблиць, а також інших об'єктів Access.[55]

Тип даних полів. Після введення імені поля необхідно задати тип даних, які будуть знаходитися в цьому полі. Найбільш зручним є вибір типу зі списку, доступного в режимі «Конструктора» (рис. 3.8).

В Access є наступні типи даних:

«Текстовый» - символьні або числові дані, які не потребують обчислень. Поле даного типу може містити до 255 символів. Розмір текстового поля задається за до властивості «Размер поля», в якому вказується максимальна кількість символів, які можуть бути введені в дане поле. При необхідності ввести рядок більшого розміру, чим зазначено в даній властивості, потрібно значення властивості змінити, тому що місце під додаткові символи не резервується. Незалежно від довжини текстового поля воно зберігається в базі даних Access у записі змінної довжини. Access не займає пам'ять під невикористовувану частину текстового поля в записі, що зменшує загальний розмір бази даних.[56]

Объяснение: