Когда достигла расцвета византийская империя при юстиниане

527—565 гг.                                    

Афганская война — гражданская война в афганистане 1979-2001 гг. , в которой в 1979 – 1989 гг. участвовали советские войска. кризис просоветского режима кризис полуфеодального государства в афганистане к нарастанию политических потрясений в 1970-е годы. прокоммунистический переворот 1978 года и радикальные антифеодальные реформы дестабилизировали положение в стране. репрессии против всех недовольных режимом народно- демократической партии афганистана (ндпа) встретили вооруженное сопротивление со стороны населения страны. стало разрастаться движение сопротивления, выступившее под знаменем ислама. репрессии и начавшаяся война вызвали поток беженцев в соседний пакистан. уже к середине 1980-х годов их число достигало более 3 млн. человек. десятки тысяч из них возвращались в афганистан с оружием, которое поставлялось странами нато, стремившимися к свержению режима ндпа. сопротивление коммунистам возглавили сторонники исламского государства. партизан называли борцами за веру — . в марте 1979 года произошло крупное восстание против ндпа в герате, и президент афганистана нур мухамед тараки (1917-1979) обратился к руководству с просьбой ввести свои войска в афганистан. но руководство советского союза ограничилось только посылкой вооружений и подготовкой военных специалистов. руководители кпсс выступали против экстремистской политики афганских лидеров и убедили тараки проводить более взвешенные реформы. планировалось официально осудить «виновников» прежнего экстремистского курса, в частности, второго человека в руководстве ндпа х. амина. но 14-15 сентября 1979 года произошли вооруженные столкновения в кабуле. тараки был отстранен от власти и 17 сентября убит. президентом афганистана стал амин. в москве амина считали непредсказуемым лидером, который может переориентироваться на сша или китай, чтобы добиться прекращения войны. тогда у границ возникло бы враждебное государство. чтобы предотвратить эту угрозу, руководители советского союза решили свергнуть амина, заменить его более умеренным лидером бабараком кармалем, одновременно было принято решение о введении ограниченного контингента советских войск в афганистан. после ввода советских войск 27 декабря 1979 года советские войска пересекли афганскую границу. амина сменил кармаль. советский десант высадился в столице страны кабул и взял штурмом .

Знаменитий афінський політичний діяч перікл жив у 490-429 рр.. до н.е. належачи до впливового аристократичного роду, отримав чудове утворення під керівництвом філософа анаксагора. з самого початку політичної діяльності примкнув до середніх верствам рабовласницької демократії, очолюваної в той час ефіальт - людиною, всіма силами прагнули до обмеження влади аристократії. згодом, після загибелі ефіальт, перикл став вождем афінської демократії, це час відповідало періоду її розквіту.будучи видатним оратором, протягом п'ятнадцяти років (в період від 444 до 429 р. до н.е.) перикл обіймав посаду першого стратега і правителя афінської держави. у своїй політичній діяльності він ратував за інтереси середніх верств афінського демосу - торговців, судновласників, власників майстерень, малих і середніх землевласників.під час правління перікла було завершено формування афінської держави: верховна влада перейшла до народних зборів, відбулася фактична відміна майнового цензу і заміна голосування жеребкуванням при обранні більшості посадових осіб, була введена оплата за державну й військову службу.правління перікла було відзначено розквітом культури і мистецтва, широкомасштабним будівництвом (парфенон, пропілеї, одеон та ін), яке дало роботу багатьом громадянам, створенням спеціального фонду для роздачі незаможним громадянам грошей на відвідання театру (так званий теорікон), здійснювався висновок бідноти в окремі поселення (клерухії). проте всі ці заходи стосувалися лише повноправних громадян.у зовнішній політиці перикл дотримувався принципів зміцнення морського флоту (як наслідок - встановлення гегемонії афінського морського союзу в греції та середземномор'ї) і позицій на чорноморському узбережжі, посилення влади афін над союзниками (придушення повстань на евбее 445 р. до н.е. і самосі - 440 р. до н. в якості стратега перикл особисто керував низкою військових кампаній та експедицій, придушуючи спроби окремих міст вийти з делосського союзу.за рік до смерті (у 430 р. до н.е.) перікла не обрали стратегом, звинувативши у фінансових зловживаннях, і наклали великий грошовий штраф. незважаючи на це, в 429 р. до н.е. вплив перікла відновилося, і він знову став стратегом афінської держави. настільки висока популярність перікла пояснюється тим, що проведена ним політика відповідала інтересам більшості афінських громадян. проте незабаром після повернення до державної діяльності перикл помер, імовірно від чуми, що лютує в греції в той час.греція при перикл досягла небувалих висот інтелектуального розвитку, час правління цього великого полководця і оратора отримало назву «перикла вік». афіни стали найбільшим політичним, економічним і культурним центром елліністичного світу.