Глава 1. Мир в начале Нового времени. Великие географические открытия. Возрождение. Реформация
1. Технические открытия и выход к Мировому океану
2. Встреча миров. Великие географические открытия и их последствия
3. Усиление королевской власти в XVI—XVII вв. Абсолютизм в Европе
4. Дух предпринимательства преобразует экономику
5. Европейское общество в раннее Новое время
6. Повседневная жизнь
7. Великие гуманисты Европы
8-9. Мир художественной культуры
10. Рождение новой европейской науки
11. Начало Реформации в Европе. Обновление христианства
12. Распространение Реформации в Европе. Контрреформация
13. Королевская власть и Реформация в Англии. Борьба за господство на морях
14. Религиозные войны и укрепление абсолютной монархии во Франции
Глава 2. Первые революции Нового времени. Международные отношения (борьба за первенство в Европе и в колониях)
15. Освободительная война в Нидерландах. Рождение Республики Соединенных провинций
16. Парламент против короля. Революция в Англии
17. Путь к парламентской монархии
18-19. Международные отношения в XVI—XVIII вв.
Глава 3. Эпоха Просвещения. Время преобразований
20. Великие просветители Европы
21. Мир художественной культуры Просвещения
22. На пути к индустриальной эпохе
23. Английские колонии в Северной Америке
24. Война за независимость. Создание Соединенных Штатов Америки
25. Франция в XVIII в. Причины и начало Великой французской революции
26. Великая французская революция. От монархии к республике
27. Великая французская революция. От якобинской диктатуры к 18 брюмера Наполеона Бонапарта
Глава 4. Традиционные общества Востока. Начало европейской колонизации
28. Государства Востока: традиционное общество в эпоху раннего Нового времени
29-30. Государства Востока. Начало европейской колонизации
Берегите себя!
В період становлення Київської Русі (IX ст.) типовою формою поселення стає "город", тобто огороджене укріплене місто з групою селищ навкруги. Міста набували важливого значення в економічному й духовному розвитку давньоруської держави. Князь Володимир, а згодом Ярослав особливо дбали про забудову головного міста Київської Русі — Києва. За часів Володимира почав складатися план міста. Київ розділявся на верхнє місто ("дитинець"), або "вишгород", "гора", і нижнє ("подол").
В період становлення Київської Русі (IX ст.) типовою формою поселення стає "город", тобто огороджене укріплене місто з групою селищ навкруги. Міста набували важливого значення в економічному й духовному розвитку давньоруської держави. Князь Володимир, а згодом Ярослав особливо дбали про забудову головного міста Київської Русі — Києва. За часів Володимира почав складатися план міста. Київ розділявся на верхнє місто ("дитинець"), або "вишгород", "гора", і нижнє ("подол").Новий етап розвитку монументальної архітектури на Русі репрезентують будівлі "міста Ярослава" у Києві. На цю добу давньоруське зодчество набуває чітких національних рис. Це засвідчує такий шедевр архітектури, як Софіївський собор (1037 р.). В архітектурно-художньому ансамблі Софії особливу роль відігравало внутрішнє опорядження. Розмаїття мозаїк, фресок, стовпи, арки, відкоси віконних пройм — все це вражало пишнотою. За прикладом Софії Київської зводились однойменні собори (1045—1050 рр.) у Полоцьку і Новгороді. У Чернігові за велінням брата Ярослава Мудрого Мстислава було споруджено собор, який мав схожість з Десятинною церквою
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Россия на постсоветском пространстве: договоры с украиной, белоруссией, абхазией, южной осетией и пр