Развитие буржуазной революции, : )

Карл  первый создаёт парламент в 1628г.,  дабы получить больше денежных средств. он  думал, что парламент поднимет налоги, но этого не случилось. парламент составил "петицию  о праве"  и вручил  её королю. в петиции говорилось, то король должен все действие согласовывать с парламентом.  тогда  карл единолично поднимает налоги, чем провоцирует восстание  в  шотландии. тогда  он созывает в 1640г.  долгий парламент. и тут начинается гражданская  война,  которая длилась с 1642  до 1648  гг. война была  между сторонниками короля и сторонниками  реформ.  король проиграл, и его казнили.  вместо него на трон приходит оливер  кромвель.  он совершил ряд преобразований,  но крестьяне в итоге ничего не не получили. тогда оливера тоже казнили. в 1660г.  в  страну возвращается сын карла и становится  королём. в 1688 он принял "билль о правах", который ограничивал его власть, а в 1689г.  новый  король вильгельм провёл  "славную  революцию"  (реформы  без кровопролития), на чём закончилась   буржуазная революция

Объяснение:

Заповіт Ярослава Мудрого. 

Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Ярослав Мудрий склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу запропонованої Ярославом Мудрим нової системи управління та успадкування князівств було покладено принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи. Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком, що спричиняло переміщення всіх князів з одного володіння до іншого. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за свого життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославові, переяславські — Всеволодові, Володимирсько-Волинські — Ігореві, Смоленські — В’ячеславові.

Нова форма державного правління повинна була зберегти єдність Київської Русі й мирний шлях передачі влади.

Подробнее - на -

2018 рік супроводжувався постійною політичною турбулентністю, яка фактично стала системним явищем в українській політиці. Серйозного прориву у структурних реформах не відбулось, але деякі точкові зміни все ж таки вдалося реалізувати. 2019 рік пройде під знаком виборів. Парад кандидатів посилить політичну невизначеність в першій половині року. Структурні реформи відійдуть на задній план, щонайменше до завершення всього виборчого періоду. Будь-які якісні зрушення у всіх гарячих питаннях внутрішньої політики стануть можливими лише після парламентських виборів, але вектор цих змін складно спрогнозувати, адже Україна знову опинилась на роздоріжжі.