10. в каком году появилось данное сообщение газеты "правда": " государственной безопасности была раскрыта террористическая группа "?

Думаю, что в  1953 году. "дело врачей".

Объяснение:

XII-XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. Поза сумнівом, основною причиною розколу великої централізованої держави була відсутність у місцевих князів і бояр зацікавленості у сильній владі великого київського князя. Розвиток відокремленого землеволодіння, можливість передання землі у спадок робило їх повновладними господарями, не залежними від Києва.Серйозними причинами роздробленості можна назвати й великі розміри держави та пов'язані з цим труднощі управління, відсутність чіткої системи престолоспадкування і княжі усобиці.У процесі децентралізації виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства.Місцеві князі реформують державний апарат, створюють власні збройні сили - дружини. Князівства тепер діляться на волості, куди князем призначалися посадники. Поступово знижувалася роль народного віча. Хоча в Новгороді та Пскові формою правління була боярська республіка.Київське князівство залишалося загальнодержавним центром, у якому містилася резиденція митрополитів. Фактично сталася лише зміна форми державного ладу. Деякі вчені називають її федеративною монархією, бо основні питання внутрішньої та особливо зовнішньої політики вирішувалися колективно найбільш впливовими князями. Важливим аргументом на користь подібної політики була постійна загроза з боку половців. У 60- 70 роки XII ст. виділяються два центри, які намагаються об'єднати навколо себе руські землі, - Київ і Володимир-на-Клязьмі. Але посилення впливу боярства знову викликає загострення міжкнязівських стосунків і прискорення процесів роздроблення. Тим і скористалися зовнішні вороги - лицарі-хрестоносці, половці. Але найжахливішої руйнації завдали Русі татаро-монголи.У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів і виступає на Київ, де правив воєвода Данила Галицького - Дмитро. Восени 1240 р. починається штурм. За до стінобитних машин завойовники вдерлися у Київ, але городяни продовжували мужньо боронитись. Останнім пунктом опору захисників стала Десятинна церква. Місто було пограбоване й зруйноване. За легендою, воєводі Дмитру за мужність було збережено життя. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич.Завдяки багаточисельності та міцній організації татаро-монгольських військ, з одного боку, та розпорошенню, військовій непідготовленості руських дружин, з іншого, Батий зумів приєднати до своєї імперії - Золотої Орди, яка охоплювала територію від Уралу до Чорного моря, практично всю Русь.Окрім татаро-монголів, Русь воліли завоювати ще лицарі-хрестоносці, польські та угорські феодали. Проте Данилові Романовичу, галицько-волинському князю, вдалося вгамувати їхні зазіхання.Татаро-монгольська навала значною мірою загальмувала соціально-економічний, політичний і культурний розвиток стародавньої Русі. Феодальна роздробленість була фактично законсервована, про відродження власної державності не могло бути й мови.Виконавши роль буфера для країн Західної Європи (у татаро-монголів вже не було сил її здобувати), Русь на довгі роки опинилася під ігом. Лише Галицько-Волинському князівству формально вдалося зберегти обмежену незалежність, визнавши, втім, владу Орди. Інші ж землі втратили будь-яку самостійність. Князі змушені були визнати себе васалами Золотої Орди, з рук хана діставали право на княжіння (ярлик) і платили тяжку данину

12 марта 1985 г. Генеральным секретарем ЦК КПСС был избран М. С. Горбачев. Вскоре он выступил с инициативой "обновления социализма" - соединении социализма и демократии.

В апреле 1985 г. состоялся Пленум ЦК КПСС, была выдвинута задача: достичь качественно нового состояния советского общества. Его составляющими были названы:

- научно-техническое обновление производства,

- достижение мирового уровня производительности труда,

- активизация всей системы политических и общественных институтов.

Главным средством для достижения этой цели должно было стать ускорение социально-экономического развития общества.

В феврале-марте 1986 г. состоялся XXVII съезд КПСС. В отчетном докладе М. С. Горбачев подтвердил, что КПСС взяла курс на "перестройку"- суть ее на данном этапе состояла в ослаблении централизованного управления экономикой, предоставлении инициативу отдельным предприятиям. Следующим шагом должна была стать широкая "демократизация" страны, которая трактовалась как соблюдение государством политических и гражданских прав человека. КПСС, при сохранении руководящей роли, должна гарантировать обществу "гласность" при принятии ею решений.

Инициаторы "перестройки" не ставили задачи слома административно-командной системы, они хотели "обновить", "улучшить", как считалось, построенный в СССР "развитой социализм".

Начальные мероприятия перестройки.

Реформа политической системы.

- В 1985 г. началась борьба с нарушениями производственной дисциплины и коррупцией.

- Как средство борьбы с недостатками стала проводиться политика гласности. С 1986 г. была снята цензура, печатались ранее запретные материалы, книги

- На октябрьском 1987 г. Пленуме ЦК КПСС было принято решение о "заполнении белых пятен" в истории СССР.

- создана Комиссия по реабилитации жертв политических репрессий. Были освобождены все политические заключенные.

Экономическая реформа.

На начальном этапе М. С. Горбачев надеялся поправить экономическую ситуацию, используя административные рычаги - повышение дисциплины и ответственности. Продолжилась борьба с "нетрудовыми доходами" и взяточничеством, начатая при Ю. В. Андропове.

В мае 1985 г. в стране была начата антиалкогольная кампания. Она была непродуманной и не учитывала мирового опыта подобных мероприятий. В итоге пьянство в обществе искоренить не удалось, а бюджету государства был нанесен ощутимый урон, так как продажа спиртного составляла один из важнейших источников его дохода.

19 ноября 1986 г. был принят Закон "Об индивидуальной трудовой деятельности", позволявший частную деятельность более чем в 30 видах производства товаров и услуг. Но развитие частной инициативы сталкивалось с трудностями: сопротивлением чиновничества, дефицитом материальных ресурсов, враждебным отношением (из-за высоких цен) населения.

Поворот во внешней политике

В ноябре 1985 г. в Женеве состоялась встреча М. С. Горбачева и президента США Р. Рейгана. Стороны заявили о своем отказе добиваться военного превосходства друг над другом. СССР объявил мораторий на испытание ядерного оружия. Приостановилось развертывание ракет среднего радиуса действия в Европейской части СССР. Была выведена советская военная техника с территории ГДР. В СССР начались сокращение Советской Армии, конверсия военного производства.

В октябре 1986 г. в Рейкьявике состоялась встреча М. С. Горбачева и Р. Рейгана, по во о сокращении и контроле над вооружениями. В декабре 1987 г. в Вашингтоне был подписан советско-американский Договор о ликвидации ракет средней и меньшей дальности на территории Европы, принадлежавших обеим сторонам. М. С. Горбачев заявил об отказе от политики вмешательства в дела союзников по Организации Варшавского Договора, в результате коммунистические режимы в странах Восточной Европы рухнули.

Объяснение: