Важнейшие отличительные признаки человека от обезьяны.

Она покрыта шестью с ног до головы а человек нет

Указанный процесс был закономерен не только для руси. аналогичные процессы имели место и в европе, например, распад империи каролингов. реальная власть киевских князей уже в середине xii в. ограничивалась пределами самого киева. попытка ярополка, ставшего киевским князем после смерти мстислава, самовольно распоряжаться «отчинами» других князей была решительно пресечена. несмотря на утрату киевом значения, борьба за обладание им продолжалась до монгольского нашествия. киевский стол переходил из рук в руки в зависимости от соотношения сил между соперничавшими княжескими и боярскими группировками. вскоре правители сильнейших княжеств, ставшие в своих землях «великими» , начали сажать на киевский стол зависимых князей - «подручников» . усобицы превратили киевскую землю в арену частых военных действий, в результате чего города и села разорялись, население угонялось в плен. все это предопределило постепенный упадок киева. комплекс причин, породивший раздробленность, охватывал практически все сферы жизнедеятельности общества: господство натурального хозяйства; отсутствие прочных связей между различными частями киевской руси; особенности передачи княжеской власти не от отца к сыну, а старшему в роду, раздел территории между наследниками; междоусобицы князей; рост городов; ослабление центральной власти, т. е. киевского князя; укрепление аппарата в каждом феодальном владении; рост и политической независимости местных княжеских династий, рост политического сепаратизма; развитие крупного землевладения, активное развитие ремесел, усложнение социальной структуры, зарождение дворянства; потеря киевом роли в связи с перемещением торговых путей из европы на восток.

Поясніть на прикладах, як ви розумієте твердження: «заняття людей, їхні житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають».ви вже розумієте, як важливо для історика знати, коли відбулася та чи інша подія. однак історію іноді називають подорожжю не лише у часі, а й у просторі. навколишній простір, ми вивчаємо, які довкола гори, ріки, моря, рівнини, який клімат у цій місцевості. зазвичай ці відомості дозволяють нам зрозуміти, як заняття людей, їхнє житло, одяг, харчування, навіть традиції та звичаї пов’язані з тим, у якій місцевості вони мешкають. наприклад, люди, які живуть у місцині з теплим кліматом (у країнах африки, південної америки і т. будують житло, що значно відрізняється від бу-; шнків на територіях з морозними і сніжними зимами (у країнах скандинавії тощо).якщо ми дивимося на простір з точки зору історії, то звертаємо увагу і на те, які народи заселяли цю територію у різні часи, з’ясовуємо, як ці народи добували все необхідне для життя, які знаряддя праці виготовляли,  історики приділяють велику увагу місцям, де відбувалися певні події минулого. це може бути історія окремих континентів  (африки  чи  південноїамерики),  певних країн (китаю, україни)  чи  окремих регіонів (донбасу, полісся) і населених пунктів (історія міст ужгорода, одеси, села паланки черкаської області тощо).порівняйте зображення людей на малюнках. чим відрізняються їхній одяг та спосіб життя та чому?   зв’язок життя людей з простором можна простежити і за назвами міст, сіл чи місцевостей. вони невід’ємно пов’язані з часом, коли виникли, і з мовою, якою користувалися народи, що засвоювали  цей простір; з їхніми заняттями. наприклад, назва нашої столиці — київ — говорить про те, що воно слов’янського2  походження (місто кия). назва міста запоріжжя тісно пов’язане не тільки з місцевістю біля колишніх порогів на дніпрі, а й із територією, де проживали козаки. а ось назва міста бахчисарай має кримськотатарське походження й означає «сад-палац».легенди  та пісні складали, які традиції зберігали. якось отак