Яке судження правильне? у квітні 1722р петро 1 своїм 1)ліквідував посаду гетьмана а для іння гетьманщиною створив малоросійський приказ на чолі з п. румянцевим 2)створив малоросійську колегію для нагляду за виборами гетьмана п.полуботка а)обидва варіанти правильні б) тільки перший варіант правильний в)тільки другий варіант правильний г)обидва варіанти не правильні

Древнегреческая и древнеримская культуры имеют много общих черт. у древней греции и у древнего рима был единый принцип культурного развития, базирующийся на антропоцентризме. римская культура, как и греческая, признавала высочайшую ценность личности. в древнеримской культуре, как и в древней греции высоко ценилась система образования, высокий статус имела наука. древнеримская культура, как и греческая, формируется на базе мифологических представлений. древнеримская культура в большей степени, чем культура древней греции акцентировала внимание на воинской дисциплине, на идеях порядка, строгости, в которых нуждалось римское государство стремящееся превратить свое государство в империю. здесь высоко ценилось ораторское искусство и умение владеть аудиторией. в древнеримской культуре более явно проступает связь религии с правом. в отдельно взятых отраслях культурного развития качественные изменения. можно рассмотреть принципиальные отличия римской культуры в сравнении с греческой в сфере мифологии, в сфере науки, где чрезвычайно высоки были прагматические интересы. в греции ценился сам интерес к познанию мира, само желание постигнуть законы, по которым существует природа, по которым осуществляет свое развитие космос. в риме науки имели практический характер. все, что было связанно с созерцательностью, умозрительностью имело меньшую ценность. в римской практике сложилась традиция общения на двух языках. латинский язык использовался для практических наук – медицины, права, инженерного дела. греческий язык использовался для философских и гуманитарных наук.

Повість “захар беркут” – твір про героїчне минуле українського народу (і. франко) іван франко у повісті “захар беркут” звертається до сивої давнини. він хотів показати, що гармонійне співжиття людей виправдане історією, що суспільство, у якому існує рівноправність, витримує будь-які випробування. “захар беркут” – героїко-романтична повість про далеке минуле нашого народу. автор осмислив і показав події хіп століття, оживив картини героїчної боротьби. про ті часи, які описав іван франко, збереглося мало історичних документів, тому письменник звернувся до народних легенд та переказів. подібний епізод про знищення монгольської навали і про сил природи згадується у переказі, записаному від миколи гасинця із закарпаття та в передмові до поеми “собутка” польського поета с. гощинського. у цих творах показано героїчну боротьбу місцевих жителів з татарами, зроблено наголос на взаємовиручці та взаєі. жителі тухлі відважні й сміливі, винахідливі, кмітливі. більш за все вони люблять свій край, свою землю, цінують свободу і незалежність, воліють краще вмерти, ніж потрапити в полон. в образах головних героїв автор втілив свій ідеал справді вільної людини. це й мирослава, яка воліє краще вмерти під тином з голоду, ніж стати зрадницею рідного краю, і залюблений у красу тухольщини мужній лицар максим, який з гордістю говорив: “се наша тухольщина, наш рай”. до останнього бився він з ворогами на підступах до свого села. палкий патріот, він вирішив прийняти смерть, але не зрадити громаду. та найбільше я захоплений захаром беркутом, який готовий пожертвувати сином задля загального добра. цей вчинок свідчить про жертовність і високий патріотизм вождя тухольської громади.