I. найти правильный ответ. (5 ) а. из скольких родов и племен состояли казахи 3 жузов к началу присоединения? а) 112; б) 124; в) 136; г) 148; д) 166. б. столицей казахского ханства в i-ой четверти xviii века был город: а) сыгнак; б) туркестан; в) оренбург; г) аккорган; д) ташкент. в. этот царь называл казахстан «ключом» от ворот азии и хотел, чтобы он находился в его руках: а) александр i б) николай i в) петр i г) алексей д) михаил. г. , автор строк «в «годы великого бедствия» были уничтожены 2/3 казахского народа». а) е.бекмаханов; б) ш.кудайбердиев; в) а.маргулан; г) м.козыбаев; д) т.султанов. д. первая ярмарка в 1832 году открылась; а) в каркаре; б) в семее; в) в букеевской орде; г) в танкенте; д) в уральске.

А) а б)  б г) в д)а но  я не  могу тебе сказать что тут все верные

Вели́кое переселе́ние наро́дов — условное название совокупности этнических перемещений в Европе в IV—VII веках[1], главным образом с периферии Римской империи, инициированное вторжением гуннов с востока в середине IV века н. э.

Одним из ключевых событий был климатический пессимум раннего Средневековья, ставший катализатором многих миграций. Великое переселение можно рассматривать в качестве составной части глобальных миграционных процессов, охватывающих семь-восемь веков. Характерной особенностью переселения был тот факт, что ядро Западной Римской империи (включая в первую очередь Италию, Галлию, Испанию и отчасти Дакию), куда направилась, в конечном счёте, масса германских переселенцев, к началу V века новой эры уже было достаточно плотно заселено самими римлянами и романизированными кельтскими народами. Поэтому великое переселение народов сопровождалось культурными, языковыми, а впоследствии и религиозными конфликтами между германскими племенами и романизированным оседлым населением. Великие переселения заложили наследия для образования и развития на европейском континенте новых государств в период Средневековья.

День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.

Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.

Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.

Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.

Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.