Государственная власть при иване iv. опричина и её последствия. объясните кратко.

  иван  iv боялся  за свою  жизнь ему казалось  что его слуги,друзья  задумали  заговор, и даже когда он пировал боялся почуствовать вкус яда и в результате того он создал опричину.  опричнина казнила 1000  тыс. жителей каждое  утро.

Слов'яни — найбільша в Європі спільнота однієї мовної групи.

Нині слов'яни розселені на великій території Південної, Центральної та Східної Європи і далі на схід — аж до Далекого Сходу Російської Федерації. За географічним критерієм утворюють три гілки: східнослов'янську (українці, білоруси, росіяни), західнослов'янську (поляки, кашуби, чехи, словаки, лужичани), південнослов'янську (серби, хорвати, словенці, боснійці, болгари, македонці, чорногорці). Слов'яни розмовляють слов'янськими мовами.

Объяснение:

Давні слов'яни

Слов'яни з найдавніших часів жили на території Європи. Вони були відомі під назвою венеди. Венеди у I - II ст. розселилися між річками Дніпро та Одра і біля Карпат. У IV ст. із венедів вирізнилися дві групи слов'янського населення:

1) склавини - предки південних і західних слов'ян;

2) анти - предки східних слов'ян.

Основні заняття слов'ян

Землеробство, вирощували пшеницю та Скотарство, розводили свиней та велику рогату худобу.

Полювання (полювали на благородного оленя, лося, косулю, тура, кабана).

Рибальство.

Бортництво.

Добича заліза і металообробка.

Гончарне ремесло.

Внутрішня і зовнішня торгівля (мала вигляд натурального обміну).

Суспільний устрій

Єдина громада (род), яка складалася з кількох або однієї патріархальної сім'ї.

Така сім'я об'єднувала ряд дрібніших родин.

Первісна сусідська громада - громада спільно володіла всіма будівлями, спільно розводила худобу, обробляла землю.

У I - II ст. патріархальні сім'ї виокремлюються з сусідської громади.

У VI - VII склавини і анти об'єднувалися у військові союзи. Виділяється племінна верхівка - вожді та їхня дружина.

Релігійні вірування

Язичництво - релігійні вірування в багатьох богів (Перну - бог грому, Даждьбог - бог сонця, Стрибог - бог вітрів, Сварог - бог неба, Велес - бог худоби, Мокош - богиня родючості, Дана - богиня води).

Слов'яни уперше згадуються у листі римського історика Помпонія Мели (I ст. н. е.).

Пліній Старший, описуючи у своїй праці "Природнича історія" (77 р. н. е.) балтійське узбережжя, серед інших племен, що його населяють, згадує і венедів.

Корнелій Тацит в своєму творі "Германія" описує місцевість, в якій проживали венеди та їх побут - венеди живуть осіло і займаються переважно сільським господарством; венеди є вправними воїнами і ведуть успішні війни проти сусідів.

Клавдій Птолемей (89 - 167 рр.), географ з Олександрії, вказував, що венеди мешкають на північ від Карпат, у Подністров'ї, а також у гирлі Дунаю.

Візантійські автори VI ст. Прокопій Кесарійський, Йордан, Феофілакт Симокката, Менандр Протектор, Маврикій Стратег описують слов'ян як численний народ і стверджують, що вони поділяються на три великі групи: венеди, анти, склавини.

V - VII ст. - Велике розселення слов'ян із межиріччя Дніпра й Дністра по території Європи (на північному сході слов'яни досягли р. Десни, Оки та Західної Двини, на південному заході - р. Дунаю і Балканського півострова, на заході - р. Лаби та узбережжя Балтійського моря).

Розселення слов'янських племен збіглося в часі з великим переселенням народів, за якого слов'яни брали участь у боротьбі з германськими племенами готів (III - IV ст. н. е.), тюркськими племенами гунів (IV - V ст. н. е.) і аварів (VI - VII ст. н. е.).

Історії людства відомі чотири великі стародавні цивілізації: єгипетська, вавілонська, індійська й китайська. Перша припинила своє існування ще в VI ст. до н.е., а загалом її історія налічує близько 3500 років. Нині про існування колись великої цивілізації нагадують лише піраміди, оповиті історичними таємницями та загадками. Вавилонська цивілізація була зруйнована хетами приблизно 1595 р. до н.е., а царство хетів,

у свою чергу, було знищено завойовниками, які прийшли з моря1

. Могутня давньоіндійська держава Гупотів припинила своє існування на початку VI ст., і з неї утворилось декілька дрібних князівств.

Після всіх лих і випробувань, що її спіткали, продовжила свій розвиток лише китайська цивілізація. Багато віків тому наука і техніка Китаю вже досягли досить високого рівня розвитку, а китайські вчені зробили значний внесок у розвиток світової науки і техніки. Нині всесвітньовідомими є такі пам’ятки давньокитайської архітектури,

як Велика Китайська стіна, Палац Гугун, храм Неба. Поміж них Велика стіна за своїми

масштабами і величчю не має рівних в історії світової архітектури. Найінтенсивніше

вона будувалася в ІІІ ст. до н.е., в епоху династії Цинь. Минали десятки і сотні років, і

весь цей час люди продовжували будувати стіну. У Центральній Азії Александр Македонський завойовував Персію, Фінікію, Іудею, Єгипет, Вавилон; Арістотель і Сократ дали світу свої філософські системи. Світ навколо змінювався, а китайці й далі незмінно продовжували зводити захисну стіну. Її будували і в часи величі Риму, і в дні

його занепаду, а також за доби середньовіччя. Останній фрагмент стіни, довжиною в

480 км, було закінчено за часів правління імператорів династії Мін у 1574 р.

Объяснение: