Вкаком году открыл свои двери для студентов харьковский университет? а) 1810 г. б) 1805 г. в) 1835 г. что выбрать?

В1805 г был открыт харьковский университет

Б) 17 января 1805 года.

яскравою сторінкою середніх віків були хрестові походи. 27 листопада 1095  р. папа римський уран  іі у  клермоні  закликав християн звільнити гроб господній. у святу землю рушило християнське воїнство від простих людей до монархів. в результаті першого хрестового походу в палестині постали чотири держави хрестоносців. загалом відбулося вісім походів. проте вже четвертий показав, що ідея священної війни проти ворогів християнства втратила будь-яку привабливість, а хрестовий рух втратив сенс. у 1291  р. пала остання фортеця хрестоносців у палестині.

хрестові походи породили таке явище як духовно-рицарські ордена. які стали вагомими чинниками середньовічної історії.

у хііі  ст. католицька церква досягла вершини своєї могутності. але саме в цей час їй стала загрожувати давня небезпека – єресь. різні єретичні вчення швидко ширилися європою. для боротьби проти них церква застосовувала будь-які засоби: переконання, проповіді, інквізицію, хрестові походи. але приборкати єресь церква так остаточно і не змогла.

хіv  ст. стало кризовим для католицької церкви.    папи римські втрачають свою колишню могутність. навіть на 70 років потрапляють у полон до французьких королів (авіньйонське  полонення). остаточно могутність пап підірвала велика схизма.

розбрат у церкві примусив задуматися. чи правильним шляхом йшло суспільство до бога. знову спалахнув рух єретиків. найсильніший рух за оновлення церкви спалахнув у чехії і був пов`язаний з вченням яна гуса. хоча рух вдалося приборкати, негаразди католицької церкви на цьому не скінчилися. але то вже інша історія.

культура середньовіччя була тісно пов’язана з релігією і церквою. бо саме релігія визначала світогляд середньовічної людини.

перші століття середньовіччя називали „темними віками” і навряд чи їх можна назвати сприятливими для поступу культури. проте саме в цей період відбувалося народження нової європейської середньовічної культури, яка черпала свої початки з античної спадщини, культури варварів і християнства. перші результати такої взаємодії стали відчутними в період «каролінгського відродження» (період правління карла великого).

у наступні два століття (іх-х  ст.) у культурі знову спостерігався занепад і вона „замкнулася” за мурами монастирів. тут за мурами роздуми монахів породили схоластику – метод логічного мислення і пізнання. схоласти прагнули пізнати, як взаємозв’язані бог, всесвіт і людина. вершиною середньовічної схоластики стала діяльність  фоми аквінського  (1225 – 1274).

освічених людей у середні віки було відносно небагато. піднесення європи, що почалось у x  ст., викликало потяг до знань і потребу в освічених людях. освіта почала виходити за межі монастирів. починаючи з xi  ст. в європі зароджувалися вищі школи, що їх згодом назвали університетами. у них вивчали сім “вільних наук” — граматику, риторику, діалектику, арифметику, ію. остання містила ію, астрологію, музику. перші три науки складали “тривіум”, наступні чотири — “квадривіум”.

зосередженість у середні віки на вивченні лише святого письма не задовольняла людей, які замислювалися над пізнанням навколишнього світу. так у середні віки зароджуються дослідні знання, які стали підґрунтям для виникнення науки.

у середні віки була багатою літературна творчість. вона брала свій початок з героїчного епосу раннього середньовіччя. рицарські романи, поезія трубадурів і мінезингерів стали візитними картками епохи.

у середні віки книги були рідкістю. вони були дорогими і переписувалися від руки. але наприкінці середніх віків сталася справжня революція. завдяки поширенню паперу і винаходу книгодрукування (1445  р.)  йоганом  гутенбергом  книга стала доступної для більш широкого круга людей.

xi – xv  ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський і готичний.  перший стиль — романський — панував у xi – xii  ст., другий — готичний — у xii – xv  ст. ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.

середньовічні храми прикрашалися фресками, іконами, скульптурами, згодом стали використовуватися і вітражі.

у хіv-хv  ст. почалася епоха відродження. батьківщиною її в силу історичних обставин стала італія. в основі культури відродження був гуманізм. на той час під гуманізмом розумілося все те, що є зрозуміти і вивчити людину. культура відродження змінила середньовічне уявлення про світ, земне життя, людину і її чесноти. людина була поставлена у центрі  світотворення.

  прочтай   поймешь 

Сiv тыс. до  н.  э. и до xiii  в. н.  э. в междуречье находились крупнейшие[уточнить]  города с наибольшим числом прилегающих населенных пунктов. в древнем мире вавилон был синонимом мирового города. месопотамия процветала при ассирийском и вавилонском владычестве, затем и при арабском господстве. со времен появления шумеров и до падения нововавилонского царства на территории месопотамской низменности проживало 10  % населения всей земли. междуречье относят к одному из древнейших очагов цивилизации в 4-м  — 3-м тыс. до  н.  э., сформировавшему древние  города-государства, среди которых  шумерские  города  киш,  урук  (библейский  эрех),  ур,  лагаш,  умма, семитский город  акшак, аморейский/шумерский город  ларса, а также государства  аккад,  ассирия  и в начале 2-го тыс. до  н.  э.  —  вавилония. в дальнейшем территория месопотамии входила в состав  ассирии  (ix—vii  вв. до  н.    нововавилонского царства  (vii—vi  вв. до  н.  возможно, самым знаменательным в месопотамии является то, что её начало совпадает с началом мировой . первые письменные документы принадлежат  шумерам. из этого следует, что в собственном смысле началась в шумере и, возможно, была создана шумерами. однако письменность не стала единственным определяющим фактором начала новой эпохи. важнейшим достижением было развитие металлургии до того уровня, когда общество для продолжения своего существования должно было создавать новые технологии. залежи медных руд находились далеко, поэтому потребность в получении этого ставшего жизненно необходимым металла к расширению горизонтов и изменению самого темпа жизни. месопотамия существовала почти двадцать пять столетий, от возникновения письменности до завоевания вавилонии персами. но и после этого чужеземное господство не смогло уничтожить культурную независимость страны. греческим по происхождению словом «месопотамия» именуется междуречье тигра и евфрата. как раз существование двух рек  — тигра и евфрата  — следует полагать основной топографической чертой месопотамии. поздний разлив рек заставлял людей возводить плотины,  , с тем чтобы спасти всходы. кроме того, в условиях стоявшей жары вода быстро испарялась, ведя к засолению почвы. заметим, что ил евфрата далеко уступал по своей плодородности нильскому, засоряя к тому же каналы. южная часть междуречья, ставшая колыбелью месопотамской цивилизации, являла место, где почву лучи палящего солнца делали твердой, словно камень, или же она скрывалась под песками пустыни. от болот, огромных луж стоячей воды исходила опасность эпидемий.  лев мечников, которому принадлежит авторство книги «цивилизация и великие реки», вышедшей в свет в париже в 1889  г., считал необходимым подчеркнуть, «что и здесь отвернулась от плодородных стран…, а избрала местом зарождения цивилизации обнаженную местность, обитатели которой под страхом угрозы самых ужасных несчастий принуждались к сложному и мудрому координированию своих индивидуальных усилий». в отличие от регулярных нильских разливов половодья евфрата и тигра не отличались периодичностью, что детерминировало более значительный и постоянный характер человеческого труда в создании ирригации.