Чем новое время отличается от новейшего?

9 жовтня було укладено Хотинський мир, сприятливий для поляків: 1) кордон Польщі з Туреччиною встановлювався по Дністру; 2) турки й татари зобов'язувалися не чинити грабіжницьких походів на територію Речі Посполитої; 3) польський уряд погодився-заборонити козацькі експедиції проти Криму і Туреччини.

Парадоксально, але факт: козацтво, яке своєю самопожертвою не тільки врятувало від розгрому Річ Посполиту, а й розвіяло міф про непереможність Туреччини та, значно послабивши останню, примусило її відмовитися від планів завоювання Європи, не отримало від своєї перемоги жодних здобутків. Польща не виконала навіть скромних козацьких вимог щодо виплати сталої платні, забезпечення воєнних інвалідів, виведення коронного війська з Київського воєводства тощо, не кажучи вже про заборону виходити в Чорне море. Підступність польського уряду, а також зазнане на початку війни поранення прискорили смерть П. Сагайдачного, який помер 10 квітня 1622 р., заповівши перед тим усе своє майно українським братствам Києва і Львова.

Любечский съезд (1097) — съезд русских князей, состоявшийся в городе Любече (на реке Днепр) с целью договориться о прекращении междукняжеских распрей из-за уделов и сплотиться против разорявших Русь половцев.

На данный съезд не приехал полоцкий князь Всеслав Брячиславич, посчитав, что ему нечего делить или с кем-либо делиться[1].

Святополку Изяславичу, как старшему, был оставлен Киев с Туровом и Пинском и титул великого князя;

Владимиру Мономаху — Переяславское княжество, Суздальско-Ростовская земля, Смоленск и Белоозеро;

Олегу и Давыду Святославичам — Чернигов и Северская земля, Рязань, Муром и Тмутаракань;

Давыду Игоревичу — Владимир-Волынский с Луцком;

Васильку Ростиславичу (с братом) — Теребовль, Червень, Перемышль.