Основные занятия сакских жрецов нужно

1. Для Индии характерен жаркий субэкваториальный климат с ярко выраженной муссонной циркуляцией воздуха.

Летом температуры воздуха на всей территории — выше (+28) °С, зимой — от (+ 16) °С до (+ 24) °С. Зима в Индии засушливая, а лето — сезон дождей. Черапунджи — самое влажное место на суше (около (12000) мм в год).

2. Один из признаков Индской цивилизации - обилие городов, хотя и небольших по размерам (до двух гектаров), но благоустроенных укреплённых поселений, в которых были сосредоточены органы власти, культурные и религиозные учреждения, ремесленные мастерские.

3. Варновое деление общества, касты.

4. Патриархальный характер социальной организации общин.

5. Во дворце правителя Магадхи на берегу Ганга и создали крупное государство. Во дворце правителя Магадхи на берегу Ганза вспыхнул мятеж. Знатный придворный по имени Чандрагупта решил убить правителя и занять его трон. Но царь узнал об этом. Испугавшись сурового наказание, Чандрагупта бежал на севе. Он прибыл в племенам, жившим у подножья Гималайских гор, и создал союз с вождями племён. Сам он, став военачальником объединенного войска, предпринял поход в Магадху и завоевал столицу страны. Он убил царя Магадхи и, наконец, занял его трон.

1805 р. Каразін. - відкриття університету в Харкові, ініціатор - B.

1817 р. закриття Києво-Могилянської академії, 1834 р. відкриття університету в Києві. Першим його ректором був визначний учений М. Максимович. 3 1784 р. працював університет у Львові.

У Російській імперії царський уряд нав'язував в Україні таку систему освіти, яка повинна була задовольнити потреби держави в освічених кадрах, але одночасно знищувала національну свідомість українців, насаджувала почуття меншовартосте, створювала уяву про провідну роль росіян у житті української нації.

На середину ХIХ ст. одна школа припадала на 9,5 тис., а один учень на 188 жителів. Це було значно менше, ніж у попередньому столітті. Початкову освіту давали двокласні парафiяльнi школи, повітові училища; середню гімназії, де навчання було платним, дiяло 19 закладів, 4 тис. учнів, а також приватні пансіони.

Крім університетів, іншим типом вищих навчальних закладів були ліцеї, яких у Наддніпрянщині було три: Волинський ліцей (Кременець, 1819 р.), відкритий на базі гімназії вищих наук (1805 р.), лiцей імені Ришельє в Одесі (1817 р.), Ніжинський ліцей (1832 р.), відкритий на базі гімназії вищих наук (1820 р.).

На українських землях Австрійської імперії було дещо більше початкових шкіл (навчалося 14 % дітей шкільного віку, у сільських парафіяльних школах навчання велося українською мовою), 18 гiмназiй (8 Галичина, 9 - Закарпаття, 1 - - Буковина), Чернівецький ліцей. Незважаючи на всі утиски Української мови ситуація з нею в системі освіти Західної України була кращою, ніж у Наддніпрянській.