Більшість американських діячів часів війни за незалежність вважали невід’ємними права людини на життя, свободу, власність.
Право на життя означає гарантовану державою можливість не побоюватися насильницької смерті.Видатні американські діячі були добре знайомі з історією різних держав, тому їх надзвичайно цікавила республіканська форма правління в Стародавньому Римі. За такого правління повноваження уряду походять від народу. Він обирає керівників, які займають певні посади та чиновників, що їх обслуговують.
Засновники США вважали, що республіка здатна забезпечити передумови для справедливості суспільного блага, свободи та процвітання громадян.
Відповідно до прийнятої Конституції в США встановлювалася сильна центральна (федеральна) влада. Штати могли самостійно розв’язувати внутрішні питання, але фінанси, армія та зовнішня політика перебували в руках федеральної влади. За Конституцією Сполучені Штати Америки ставали федеративною республікою: федеративною — тому що складалися з рівноправних штатів, і республікою — тому що вищі посади в державі були виборними.Вищою законодавчою владою в США був Конгрес, що складався з двох палат: верхньої — сенату й нижньої — палати представників. Депутатів палати представників обирали всі, хто був наділений правом голосу. Сенат був створений на вимогу малонаселених штатів для дотримання рівності між штатами. Від кожного штату до Сенату входило по два сенатори. Сенат затверджував закони, прийняті палатою представників, і міг контролювати її діяльність.
Головою виконавчої влади був президент, який обирався на чотири роки. Президент США мав дуже великі повноваження: керував урядом, армією, міг скасовувати закони, прийняті Конгресом.
Владу Конгресу й президента мала обмежувати вища судова влада — Верховний суд, склад якого формував президент за згодою Конгресу. Через те що суддів призначали довічно, вважалося, що вони можуть виступити і проти президента, і проти Конгресу, якщо ті порушать закон. Верховний суд мав право скасовувати вже затверджені президентом закони.
1)Высказывание плохого отношения в сторону буддизма
2)Причиной религиозных войн стал раскол страны на католиков и протестантов, при этом гугеноты считали своим долгом обратить всех в «истинную» веру, а королевская власть воспринимали гугенотов как угрозу единству королевства.
3)Именно он утвердил во французской монархии систему абсолютизма, целью всех его начинаний было могущество всего государства.
Именно ради этой цели он был готов приносить все остальное в жертву, не допускал вмешательства со стороны Рима во внутренние дела Франции, принимал участие в тридцатилетней войне.По своему происхождению он был дворянином, мечта Ришелье заставить всех дворян служить монархии за свое имущество.
Политика кардинала Ришелье от части не имела вероисповедного характера. В своей борьбе с протестантами, которая закончилась «Миром милости», он оставил свободу вероисповеданья гугенотам, но при том лишивши их военного одеяния.
4)Абсолютистские черты: - с 1661 года Людовик XIV сам был первым министром королевства; - он управлял страной в основном с королевского совета, где ему всегда принадлежал решающий голос, а остальным – только совещательные; - Людовик XIV всегда сам назначал министров и других чиновников;
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос: