Каким видом хозяйства занимались люди андроновской и бегазы-дандыбаевской культур

Собирательство
Рыболовство
Фермерство

Вроде бы земледелием

IV веке Римская империя теряет свою былую мощь. Причина – низкая производительность труда рабов. Из года в год увеличивались размеры налогов. По этой причине растёт недовольство среди народа. Закабаляет народ и церковь. Которая взимает дань, а также десятину. В ответ зарождается движение неверующих. В 395 году Римская империя распалась на две части: Западную и Восточную. Участилось нападение германских племён – вандалов, вестготов, остготов, англов и саксов, франков. Одни вели кочевой образ жизни, другие занимались земледелием. Основная хозяйственная ячейка германских племён – община. У германцев не было государства. Общиной руководили вожди. В конце IV века германцы расселились в Западной Римской империи. В 378 году вестготы разбили под  Адрианополем войска императора Валента. В 410 году Аларих захватил Рим. Здесь вестготы не могли удержаться и ушли в южную Галлию, образовав Королевство вестготов. В 429 году Гейзерих в Северной Африке создал Королевство вандалов. Государства создали: франки -  в Галлии. Остготы – в Италии, англы и саксы – на Британских островах. В 476 году доакр поднял восстание и сверг императора Ромула Августула. Земли роздал рабам. Этот год принято считать годом падения рабовладельческого строя. Гунны в IV-V веках. Гунны объединились  между IV и III веками дон.э. Населяли земли от Байкала до Ордоса в Северном Китае. Расцвета достигли при Модэ (209-176 гг. до н.э.). В I веке совершали походы на Запад. Под предводительством Атиллы представляли серьёзную угрозу Римской империи. Образование франкского государства. Создано в 486 году выходцем из рода Меровеев вождём Хлодвигом, который у г. Суассон разбил римские войска. Разделил между воинами пустующие земли. Население говорило на латино-германском языке, который стал основой для французского. Письменным стал – латинский.  Хлодвиг создал законы «Саллическая правда». Был провозглашён королём. Власть передавалась по наследству. Исполнял функции судьи. Все государственные дела решал единолично, имел дружину. Королевский дворец – центр управления страной. Страна была поделена на области, руководимые графами. Крупные землевладения – аллоды, где работали рабы и колоны. В 498 году Хлодвиг принимает христианскую веру для укрепления власти. Христианская религия объединила франков и римлян в один народ.

Объяснение:

Відповідь:

Англія, Франція, Німеччина та Україна: економічна історія. Реферат

У рефераті подано відомості про економічну історію Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ - ХХ століттях

Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII - першій половині ХІХ, ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.

Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень, Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині - нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.

Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.

Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж-в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.

Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.

У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності - 104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.

Відсталою порівняно із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною.

Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд. франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.

Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів) стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.

Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народному господарству республіки, склали величезну суму - 205 млрд. крб., - яка в п'ятеро перевищувала державні витрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт та інших підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. А загальні втрати, яких зазнали населення та народне господарство України, склали астрономічну цифру - майже 1,2 трлн крб.