Роль великих открытий в развитии стран

Европейцам необходимо было найти новые торговые пути в Индию и Китай, так как пользоваться старыми  (Великий шелковы путь в Китай , путь в Индию) они не могли из-за появившейся на п-ове Мала Азия агрессивной Османской империи. Турки османы не пропускали через свои земли торговые караваны. Нужно было искать другие пути-морские.  Колумб рассчитывал найти самый короткий морской путь

Спочатку греки здійснювали на Чорному морі піратські набіги. Так вони знайомилися з народами, які заселяли його береги. Передумовою заснування міст-полісів була взаємовигідна торгівля чи обмін товарами. Для цього на узбережжі будували тимчасові торгові факторії. Найбільша хвиля колонізації припадала на VIII ст. до н. е., у Північне Причорномор'я - на VI ст. до н. е. На перше місце з організації грецьких колоній у басейні Чорного моря вийшло малоазіатське місто Мілет. З його ініціативи виникло 75 таких поселень. Найвідоміші з них на півдні України Березаль у Дніпро-Бузькому лимані, Ольвія, Пантікапей (Керч), Tip над Дністром, Тірібака, Німфей, Кіммерик на Керченському півострові, Херсонес (Севастополь), Феодосія.              

Объяснение:

Норма́ни — означає «люди з півночі», або «люди північного вітру» — германомовні жителі Скандинавії (Норвегії, Швеції, Данії), які спочатку були відомі своїми розбійними набігами на землі Західної і Південної Європи з VIII по XI століття, а згодом заснуванням цілої низки держав — в Британії, Нормандії (територія сучасної Франції), у Східній Європі (Києво-Новгородське князівство, Гардарики), на Сицилії (Південній Італії) і деякий короткий час в Палестині (див.: Єрусалимське королівство, Перший хрестовий похід). Первинні причини, або мотиви їх експансії досі нез'ясовані. У Західній Європі їх також називали «вікінгами», в Східній Європі — «варягами».