Как и почему изменялось положение кристьян во франции 12 14 веках

С конца 11 века начинается увеличение общего числа французских феодалов, которые всё в большей мере разделяются на мелких, крупных и средних.

Улучшилась оснащённость сельского хозяйства и его ведение (железный плуг, четырёхкратная вспашка, применение лошадей, расчистка новых угодий).

Появление слоя крестьян-переселенцев (госпитов), чья зависимость ограничивалась подсудностью феодалу, уплатой ему натурального и денежного оброка, но не распространялась на личность.

В 12 в. развивается товарность сельского хозяйства, относительно массовым становится выкуп сервов на волю. Появляются деревенские коммуны с чётко зафиксированными на бумаге правами. Но усиление поборов, в том числе церковной десятины, толкало многих крестьян к зависимости от ростовщиков.

Впоследствии, в 14 веке, всё большее количество крестьян находит другой выход - наёмные сезонные работы. Вместе с тем, дальнейшее усиление налогов вызвало массовое восстание - Жакерию.

1648 pоку 25 січня – початок національно-визвольної війни. Повстання козаків на Запорозькій Січі й обрання гетьманом Богдана Хмельницького.

Причини Національно-визвольної війни:

Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації. В українського народу фактично не було перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої.

Причини національно-релігійного характеру:

після Берестейської церковної унії 1596 р. польська шляхта планомірно і цілеспрямовано запроваджувала серед українського населення католицизм, забороняла вживати українську мову в установах та навчальних закладах.

За своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним, релігійним, антифеодальним. Рушійними силами Національно-визвольної війни стали козаки, селяни, міщани, православне духовенство, частина дрібної української шляхти.
Найважливішу роль у Національно-визвольній війні відігравало козацтво, яке винесло на своїх плечах основний тягар боротьби за незалежність.

Територіальні зміни:

Перед початком походу на українські землі, на відміну від попередніх ватажків козацьких повстань, Хмельницький вирушив у Крим, де домовляється про до у війні з Річчю Посполитою. Обережний хан Іслам Ґірей ІІІ не поспішав оголошувати війни, проте дозволив ордам ногайських кочовиків під проводом Тугай-бея долучитися до повсталих козаків. Для обох сторін такий союз був вигідним: татари здобували військову здобич, а козаки вирішували питання кінноти, якої у них на той час у потрібній кількості не було. Літом 1649 року на до тисячному війську козаків Хмельницького, рушив сам кримський хан Іслам-Ґірей з 40-тисячною татарською кіннотою. Вони взяли в облогу значну частину шляхетських військ у Збаражі. На до поспішив сам король Ян ІІ Казимир і протиборчі сили зустрілися під Зборовим. Виявити переможця у битві не вдалося через бажання хана якнайшвидше завершити конфлікт. Йому було невигідно надмірне посилення козаків і остаточна поразка будь-якої з сторін.

Речь идет о периоде с 1801 по 1825 год. Совпадения были такие:

Продолжение попыток ослабления крепостного права. Не только трехдневная барщина, но и указ о вольных хлебопашцах.

Остался в силе указ о престолонаследии.

Изменения функций Сената.

Спокойное отношение к полякам. Павел I разрешил Костюшко покинуть Россию, а Александра I создал Царство Польское.

Отличия:

Прекратился курс на сотрудничество с Францией против Англии, например, казаков отозвали от похода в Индию.

Прекратилось введение прусских элементов в армии.

Прекратилось наступление на привилегии дворянства.

Введение министерств.

Прекратилась борьба с архитектурой периода правления Екатерины II.

Намеченные реформы не были реализованы Александром Первым потому, что он боялся несогласных. Ведь начало его правление было либеральным, а после того, как число несогласных дворян увеличилось, он начал сохранять самодержавие.