1.Парламент обирається громадянами країни і є єдиним вищим виборним органом в державі.
2.Парламент формує уряд, який є відповідальним перед ним; він підбирає і призначає міністрів для ведення справ в державі. Уряд формується партіями, що мають більшість в парламенті.
3.Уряд несе політичну відповідальність перед парламентом і зберігає свою виконавчу владу до тих пір, доки він користується довірою парламенту, тобто спирається на більшість голосів парламентарів. Парламентарі, провівши голосування про недовіру уряду, можуть відправити у відставку один кабінет і поставити інший. В інших випадках кабінет сам подає у відставку, коли відсутність довіри парламенту стає очевидною. Крім того, вотум недовіри уряду з боку парламента може призвести не тільки до відставки уряду, але й розпуску парламента і проведення дострокових парламентських виборів.
4.Уряд, який формується з представників партії (партій) парламентської більшості, отримавши вотум довіри за до партійної дисципліни спрямовує діяльність цієї більшості і таким чином фактично отримує контроль над парламентом.
5.Парламент обирає президента, який вважається головою парламентської республіки, але ж функції його суто представницькі, він не має реальної виконавчої влади. Формально президент має право призначати прем’єр-міністра, за конституцією наділений широкими повноваженнями, але ж на практиці здійснює їх за пропозицією прем’єра. Тобто голова уряду в парламентській системі є першою особою в структурі влади, фактично є ї головою держави. Хоча ступінь влади залежить від конретної розстановки політичних сил в країні, взаємовідносин між парламентом і урядом тощо.
Объяснение: якщо потрібно скороти
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Объяснение:Когда в 1831 году США посетил Алексис де Токвиль, на него произвели глубокое впечатление баланс между личной свободой и религией, частной собственностью и равенством, индивидуализмом и общественной жизнью, сильной властью и децентрализацией. Токвиль провозгласил США демократией, хотя по сегодняшним меркам едва ли это было бы возможно по отношению к стране, где практикуется рабство, коренное население загнано в резервации, а женщины лишены избирательного права[1].
Американская модель демократии создавалась под специфические историко-культурные условия, и попытки скопировать её в других странах успеха не имели. Главным образом это связано с тем, что федеральное правительство было создано штатами, которые длительное время существовали в качестве колоний с высокой степенью автономии. Это отразилось на американской системе, особенностями которой являются идеологическая гибкость, не имеющие жёсткой дисциплины партии и политика, ориентированная на местные нужды[2].