Какие шаги были у норманнов на войну

Объяснение:

Столипінська реформа (Столипінська аграрна реформа) — низка законодавчих актів, написаних задля перерозподілу селянської земельної площі в Російській імперії та задля підвищення продуктивності сільського господарства.

У наслідок Столипінської реформи близько 1/4 дворів в Україні, що входили до земельних громад, вийшли з них: у Степу 42 %, на Лівобережжі 16,5 %, на Правобережжі 48 %. Разом з тим на Правобережній Україні і на Полтавщині майже вся земля, якою користувалось селянство, перейшла у приватну власність, особисте приватне землеволодіння почало переважати у Чернігівській губернії, а у Таврійській, Херсонській, Катеринославській і Харківській воно охоплювало близько половини всіх дворів.

За нового аграрного устрою селянин міг бодай частково виявити ініціативу і поліпшити своє господарство, у чому допомагала йому акція Селянського Поземельного Банку, сільгоспспілки, кооперація і земська агрономія. Завдяки прогресові агротехніки (перехід до плодозмін тощо) зросла врожайність (за 1904 — 12 на 20 %) і вартість селянських господарств.

Столипінська реформа, допомагаючи заможному селянству, мала на меті — створити з нього, поряд занепалого дворянства, нову соц. підпору для режиму. Щоб зменшити аграрне перенаселення, Столипін підтримував еміграцію селян за Урал. З 1906 по 1913 рік з 9 українських губерній виїхало до Азії 1,2 млн селян (найбільше 1909 року — 290 000), з чого однак одна чверть згодом повернулася.

Реформа спричинила ще більшу соціальну диференціацію селянства: збільшення найдрібніших і великих сел. господарств і зменшення середніх, власники яких продавали землю заможнішим і самі виїздили за Урал або до міст. Невирішена аграрна проблема була однією з причин революції 1917 року.

Михаил Всеволодович Черниговский

Объяснение:

КНЯЗЬ МИХАИЛ ЧЕРНИГОВСКИЙ – МУЧЕНИК ЗА ВЕРУ, ОТКАЗАВШИЙСЯ ИСПОЛНЯТЬ ЯЗЫЧЕСКИЕ ОБРЯДЫ ХАНА БАТЫЯ

Нередко гибель князей в Орде была обусловлена и политическими причинами. Желая погубить неугодного князя, ему предлагали сделать именно такой выбор: жизнь ценой измены Православию или мученическая смерть за веру. Так произошло со святым князем Михаилом Черниговским, который прибыл в ставку Батыя в 1246 году со своим боярином Федором. Он ехал фактически на верную смерть, так как его активная борьба с монголами и убийство послов в Киеве не были забыты ордынцами, что не давало никаких шансов на помилование. Князю Михаилу было предложено пройти через очистительные языческие огни и поклониться идолу Чингисхана, что православный князь с негодованием отверг. Его жизнь была увенчана мученическим подвигом: за отказ совершить языческий обряд Михаил и его верный боярин Феодор были жестоко мучимы и казнены по приказу Батыя. Сам Батый удивлялся твердости святого князя и назвал его великим мужем.