Почему петр1 хотел добиться для российского государства выхода к морям как на севере так и на юге?

для того чтобы без пошленно торговать

Жанна захищалася з рідкісною мужністю й винахідливістю, але 2 травня 1431 роки їй було пред’явлено звинувачення в чаклунстві (звинувачення в єресі відпали) і було запропоновано відректися від віри в «голосі» і від носіння чоловічого одягу. Під страхом смерті вона погодилася на зречення і 28 травня була засуджена до довічного ув’язнення. Однак у в’язниці їй підкинули чоловічий одяг, що означало рецидив злочину і автоматично вело до смерті. Незважаючи на явну провокацію, Жанна заявила, що одягла чоловічий одяг добровільно, що бере зречення назад і шкодує про нього. Два дні потому — 30 травня 1431 року її заживо спалили на ринковій площі Руана. За свідченням очевидця, секретар англійського короля, «повернувся після страти Жанни, стогнучи, і плакав про те, що він бачив там, кажучи: «Ми всі загинули, бо спалили людину добру і святу»». Процес реабілітації Жанни було розпочато в 1455 році на прохання її матері. В ході процесу були заслухані 115 свідків, і нарешті, 7 липня 1456 року в присутності папського легата Жанну реабілітували. При цьому беатифікована вона була тільки в 1909 році, а канонізована — в 1920.

Д

Проведение насильственной и беззаконной коллективизации в 1928-1932 годах в Казахстане, а по сути - геноцида против казахского народа, сопровождалось огромными человеческими жертвами и, как следствие, откочевкой населения, исчисляемого свыше 1,5 млн человек, в Россию, Таджикистан, Калмыкию, Узбекистан, Туркменистан, Каракалпакию, Монголию, Китай, Иран, Афганистан, Турцию. Из них обратно вернулось только 414 тыс. человек, 616 тыс. откочевали безвозвратно. Кампания по коллективизации стала для населения жестоким террором, осуществлялась административно-командными мерами, без учета местных условий и традиций, без продуманной предварительной подготовки.1) произошло падение уровня сельскохозяйственного производства; 2) ухудшились условия жизни по сравнению с периодом НЭПа, что привело к обострению продовольственной проблемы и массовому голоду в 1931-1933 гг.; 3) перекачивание средств из сельского хозяйства в промышленность закрепило техническую отсталость села и не позволило перейти от экстенсивных форм хозяйствования к интенсивным; 4) государство получило возможность бесконтрольно распоряжаться поставками продукции, тем самым фактически была восстановлена продразверстка;

5) крестьянин перестал существовать как собственник и превратился в наемного сельскохозяйственного рабочего; 6) экономическая заинтересованность была заменена внеэкономическим принуждением, что увеличило случаи воровства и хищений колхозного имущества. Все это нагнетало недовольство в обществе.